Смертельний світ

Смертельний світ // Світ смерті

Гаррі Гарісон

З англійської переклав Володимир Вовчак

Описки і помилки слати vovchakv(at)ukr.net

Перекладено Гуртом

За означенням, деякі планети в галактиці повинні бути жорсткішими, підлішими, мерзеннішими за всі инші. Якби Пир була такою... то було б жахливо добрим наближенням!

I.

Джейсон дінАльт розвалився в м'якій розкоші дивану, однією рукою недбало тримаючи великий крижаний кухоль. Инша його рука недбало лежала на подушці. Зброя за подушкою була в межах легкої досяжності пальців. У своїй професії він ніколи не покладався на випадок.

Усе це дуже підозріло пахло. Джейсон не знав ні душі з цієї планети. Тим не менш, записка, що прийшла трубкою з готельної приймальні сповіщала: Клерк Пирський хотів би зустрітися з Джейсоном дінАльтом. Грубувато і по суті. Він сповістив приймальню впустити відвідувача і трохи опустив пальці, щоб погладити руків'я. Двері відчинилися і його гість ступив до кімнати.

Колишній ломус. Було першим, що подумки відзначив Джейсон. Керк Пирський був сивоволосою людською скелею. Його тіло здавалось точеним з гладких м'язових брусків. Коли Джейсон помітив пістолет, прикріплений до внутрішньої частини передпліччя чоловіка він ненав'язливо дозволив пальцям впасти за подушку.

— Був би вдячний, — сказав Джейсон, — якби ви зняли вашу зброю на час вашого тут перебування. — Инший чоловік зупинився і з-під лоба глянув на пістолет, ніби вперше його бачить.

— Ні, я ніколи його не знімаю. — Він, здалось, був трохи роздратований пропозицією.

Тримаючи пальці на власному пістолеті, Джейсон сказав: "Боюсь змушений наполягти. Завжди почуваюсь трохи ніяково з озброєними людьми." Він продовжував говорити, щоб відвернути увагу, поки не витягнув пістолет. Швидко і гладко.

Він міг би рухатися в уповільненому темпі, якби це мало якесь значення. Керк Пирський стояв як вкопаний на місці аж поки з'явився пістолет, коли він метнувся в його бік. Він нічого не робив до останньої миті. Коли ж він зреагував, рух був невидимий. Спочатку його зброя була в кобурі на руці — а за мить, спрямована між очі Джейсону. Це була потворна, важка волина з надщербленим дулом, що зраджувало її часте застосування.

І Джейсон знав, що якщо він підніс би власну зброю вище хоч на частку цаля, то був би вже мертвий. Він обережно опустив руку, а Керк сховав свій пістолет в кобуру з тією ж спритністю, що й дістав його за мить до того.

— Тепер, — сказав незнайомець, — якщо ми вже награлись в ігри, давайте перейдемо до справ. Маю до вас пропозицію.

Джейсон відпив великий ковток з кухля і приборкав свій норов. Він був швидкий з пістолетом — від цього не раз залежало його життя — і вперше сталось так, що його перевершили. Було це зроблено безцеремонно, ніби ненароком і власне це його роздратувало.

— Я не готовий до справ, — уїдливо сказав він. — Я приїхав на Касилію у відпустку, щоб відпочити від роботи.

— Давайте не будемо дурити один одного, дінАльте, — нетерпляче сказав Керк. — Ти ніколи у своєму житті не працював на чесній роботі. Ти професійний гравець, і саме тому я тут, щоб зустрітись з тобою.

Джейсон вгамував свій гнів і кинув пістолет на инший кінець дивану, щоб не спокушатись скінчити життя самогубством. Він сподівався, що на Касилії його ніхто не знає і з нетерпінням чекав великої справи в казино. Він потурбується про це пізніше. Цей важкоатлет, здавалося, знав усі відповіді. Тож він вирішив деякий час послухати і подивитися, до чого той хилить.

— Гаразд, чого ти хочеш?

* * * * *

Керк впав у крісло, що зловісно скрипнуло під його вагою і видобув із однієї зі своїх кишень конверт. Він швидко перевернув його висипаючи на стіл кілька блискучих Галактичних обмінних банкнот. Джейсон глянув на них — і раптово виструнчився.

— Це що — фальшивки? — запитав він, тримаючи одну проти світла.

— Вони достатньо справжні, — сказав йому Керк, — Я взяв їх у банку. Рівно двадцять сім купюр, або ж двадцять сім мільйонів кредитів. Я хочу, щоб ви скористались ними як фінансовим ресурсом коли сьогодні підете в казино. Зіграйте на них і виграйте.

Вони виглядали досить реальними, та й можна було їх перевірити. Джейсон уважно обмацав їх пальцями водночас розглядаючи незнайомця.

— Не знаю, що ти собі надумав, — сказав він, — Але ти ж розумієш, що я не можу нічого гарантувати. Я граю, однак не завжди виграю...

— Ти граєш... і виграєш коли захочеш, — похмуро сказав Клерк. — Ми ретельно все перевірили перш ніж до тебе йти.

— Якщо ти хочеш сказати, що я шахрай... — Джейсон знов терпляче вгамував свій норов і заспокоївся. Не було жодного зиску від дратівливости.

Керк продовжував тим самим рівним голосом, не зважаючи на посилення Джейсонового гніву. "Може ти й не називаєш це шахрайством, чесно кажучи мені байдуже. Як на мене у тебе може бути костюм з вшитими тузами чи електромагніти в чоботях. Але ти виграєш. Я тут не для обговорення моральних принципів. Як я вже казав, маю до тебе пропозицію."

— Ми наполегливо працювали щоб заробити ці гроші, проте цього й досі не досить. Якщо бути точним, нам потрібно три мільярди кредитів. Єдиний спосіб здобути таку суму — азартні ігри із цими двадцятьма семи мільйонами у якості стартового капіталу.

— А мені що з того? — Джейсон запитав настільки холоднокровно, ніби в цій фантастичній пропозиції було зерно здорового глузду.

— Можете забирати все понад три мільярди, по-моєму чесно. Ви не ризикуєте своїми грішми, однак для вас краще заробити на все життя за умови, що ви виграєте.

— А якщо я програю...?

Керк на хвилинку задумався, йому не сподобався присмак такої можливости.

— Звичайно, є шанс, що ти можеш програти, я про це не думав.

Він прийняв рішення. "Якщо програєш — ну, тоді це просто ризик, на який ми повинні згодитись. Хоча гадаю, я тебе вб'ю. Ті хто загинув щоб здобути ці двадцять сім мільйонів заслуговують принаймні на це". Він сказав це тихо, без злоби і була це радше обіцянка ніж погроза.

Встаючи ногами на підлогу Джейсон, знов наповнив свій кухоль і запропонував один Керку, котрий взяв його кивнувши вдячно. Він походжав туди-сюди, не в змозі всидіти. В цілому пропозиція розсердила його, проте водночас вона невиправно вабила. Він був гравцем, тож ця розмова була як обіцянка дози для наркозалежного.

Зненацька зупинившись він зрозумів, що його розум протягом певного часу був заведений. Перемога чи поразка, жити чи вмерти, як міг він упустити шанс зіграти на такі гроші! Він раптом повернувся і тицьнув пальцем у великого чоловіка у кріслі.

— Я це зроблю, ти, мабуть, про це знав з моменту коли прийшов сюди. Хоча, звісно, у мене є певні умови. Я хочу знати хто ти і хто ті вони, про яких ти постійно торочиш. Звідки ці гроші? Вони крадені?

Керк осушив свій кухоль і відштовхнув його вбік.

— Крадені гроші? Ні, зовсім навпаки. Знадобилось два роки гірничих робіт і переробки руди, щоб заробити їх. Її було видобуто на Пирі і продано тут на Касилії. Ти дуже легко можеш це перевірити. Я продав її. Я пирський посол на цій планеті. — Він вдумливо всміхнувся. — Не те щоб це щось означало, але я посол на ще принаймні шести инших планетах. Дуже зручно для справ.

Джейсон глянув на мускулистого сивоволосого чоловіка і його військового крою одяг і вирішив не кепкувати. Ви ж бо чували дивні речі з прикордонних планет і кожне слово цілком могло б бути правдою. Він теж ніколи не чув про Пир, хоч це й нічого не означало. В населеному всесвіті налічується більше тридцяти тисяч відомих планет.

— Я перевірю твої слова, — сказав Джейсон. — Якщо вони правдиві, то ми можемо співпрацювати. Зателефонуй мені завтра...

— Ні, — сказав Керк. — Гроші треба виграти сьогодні. Я вже видав чек на двадцять сім мільйонів і відсотки виростуть вище Плеяд, якщо ми не повернемо гроші вранці, тож це наш реченець.

Щохвилини вся ця історія ставала більш фантастичною і від того ще більш інтригуючою для Джейсона. Він глянув на годинник. Було ще вдосталь часу аби дізнатись чи збрехав Керк, чи ні.

— Гаразд, зробимо це сьогодні ввечері, — сказав він. — Тільки я мушу взяти одну з цих квитанцій для перевірки.

Керк підвівся щоб піти.

— Бери їх всі, ми не побачимося знову, аж до твого виграєшу. Я буду в казино, звичайно, однак ти мене не знаєш. Буде набагато краще якщо вони не знатимуть звідки твої гроші чи скільки їх в тебе.

По тому він зник, попрощавшись кістко-дробильним рукостисканням, що стиснуло Джейсонову руку немов лещатами. Джейсон залишився на одинці з грішми. Помахуючи ними ніби віялом на кшталт карт він роздивлявся на їх знаки і золочені грані, намагаючись отямитись. Двадцять сім мільйонів кредитів. Що зупиняло його від того щоб просто вийти в двері з цими грішми і зникнути? Насправді нічого крім його власного почуття честі.

Керк Пирський, людина з прізвищем планети, з якої він походив, був найбільшим дурнем Всесвіту. Чи може він знав що робить. З того як пройшла розмова, останнє видавалось більш правдоподібним.

— Він знає що я скоріше пограю на ці гроші, ніж вкраду їх, — сказав він з усмішкою.

Ховаючи невеличкий пістолет до кобури на поясі і гроші в кишеню він вийшов.

II.

Робот касир в банку тільки присвиснув електронним голосом коли він приклав одну з банкнот і зблиснув панеллю, скеровуючи його до віце-президента Уейна. Уейн був гладким дядьком з переляканими очима. Він дещо зблід забачивши жмут купюр.

— Ви б... хотіли віддати їх нам на зберігання? — запитав він, несвідомо погладжуючи їх пальцями.

— Не сьогодні, — сказав Джейсон. — Мені ними сплатили борг. Не могли б ви, будь ласка, перевірити чи вони справжні й обміняти їх? Я б хотів п'ятсот тисяч кредитних нот.

Обидві його внутрішні нагрудні кишені були щільно напхані коли він виходив з банку. Банкноти були справжні і він почувався як ходяча каса. Вперше в усьому своєму житті йому було настільки незручно нести настільки велику суму грошей. Змахнувши до летючого таксі, що пролітало повз, він подався просто до казино, де, як він знав, якийсь час він мав бути в безпеці.

Касилійське казино було місцем азартних ігор довколишнього кластера зоряних систем. Джейсон був тут вперше, хоч він добре знав казино на зразок цього.