Тріумфальна арка - Сторінка 79

- Еріх Марія Ремарк -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

Двері в багатьох кімнатах були відчинені. Він узяв валізу, що давно вже була спакована, й ковдру.

— Більше нічого? — спитав його поліцай.

— Нічого.

— Решту ви залишаєте тут?

— Залишаю тут.

— І це також? — Поліцай показав на столик біля вікна, де стояла дерев'яна мадонна, яку Джоан прислала йому в "Ентернасіональ" ще на початку їхнього знайомства.

— І це також.

Вони спустилися вниз. Клариса, офіціантка родом із Ельзасу, простягла Равікові якийсь пакуночок. Він побачив, що решта всі теж мають такі пакуночки.

— Це їжа, — пояснила господиня. — А то ще помрете з голоду. Я певна, що вас привезуть у таке місце, де нічого не підготовлено.

Вона непривітно глянула на службовця в цивільному.

— Ви б помовчали, — сердито сказав той. — Не я ж оголосив війну.

— І не вони ж.

— Дайте мені спокій. — Він обернувся до поліцаїв. — Усі готові? То ведіть їх.

Темний гурт людей заворушився. Равік побачив чоловіка з тією жінкою, якій увижалися таргани. Правою рукою він підтримував дружину, а в лівій ніс аж дві валізи: одну під пахвою, а одну за ручку. Хлопчик також тяг валізку. Чоловік благально глянув на Равіка. Той кивнув головою.

— Не бійтесь, я маю з собою інструменти й ліки.

Усі повилазили на машину. Заторохтів мотор, і вона рушила. Господиня стояла перед дверима й махала їм рукою.

— Куди нас везуть? — спитав хтось поліцая.

— Не знаю.

Равік стояв поряд із Розенфельдом і новим Ароном Гольдбергом. Розенфельд тримав у руках круглий футляр. У ньому були Сезанн і Гоген. Він про щось напружено думав.

— Іспанська віза, — сказав він. — Скінчився термін, поки я… — він замовк. — А Щур таки втік, — додав він згодом. — Маркус Меєр. Учора виїхав до Америки.

Машина підстрибувала на вибоях. Усі стояли один біля одного. Машина завернула за ріг. Равік глянув на фаталіста Зейденбаума. Того зовсім притиснули в кутку.

— Ось ми й знов їдемо, — сказав Зейденбаум.

Равік хотів курити. В кишені сигарет не виявилося. Він згадав, що у валізі їх є чимало.

— Так, — відповів він. — Людина може багато чого витримати.

Машина проїхала авеню Ваграм і завернула на площу Етуаль. Ніде не було жодного ліхтаря. Площа тонула в пітьмі. В такій чорній пітьмі, що навіть не видно було Тріумфальної арки.

1

Навіки твій Шарль (фр.).

2

Паршиві чужоземці (фр>).

3

Перекусками (фр).

4

Рожевого вина (ФР-)'

5

Серденько (фр.).

6

Домашній паштет (фр).

7

Хуліган! (Фр.)

8

"З моєю блондинкою" (фр.)>

9

"Говоріть мені про кохання" (фр.).

10

Найпрекрасніша ніч (іт.).

11

"Останній вальс" (фр)

12

Стули пельку І (Фр.)

13

Я ждатиму (фр.).

14

Чарівна лампа (латин.).

15

"Каплиця у місячному світлі" (фр.).

16

Дому побачень (фр.).

17

Я кохаю тебе (іт.).

18

Я кохаю тебе (іт)

19

Ти кохаєш мене? (Іт.)

20

Я завжди була з тобою (іт.).

21

Поцілуй мене (іт.).

22

Без тебе я пропала (іт.).