Уста чарівні й очі зелені - Сторінка 3

Я хочу сказати, що вона страх як любить рослини і все тому подібне. Думаю, вона буде на сьомому небі, якщо матиме власний садок і тому подібне. Розумієш, що я маю на увазі? Всі, кого ми знаємо у Нью-Йорку, — крім тебе, звичайно, — це лише купа психів. Рано чи пізно це доведе до сказу і нормальну людину. Розумієш?

Сивий чоловік не відповів. Його очі, прикриті долонею, були заплющені.

— У всякому разі, я збираюсь поговорити з нею про це сьогодні. Чи, можливо, завтра. Вона ще трохи не в собі. Я хочу сказати, що вона, по суті, гарна дівчинка, і якщо в нас є шанс усе владнати, то ми будемо бісовими дурнями, якщо з нього не скористаємося. До речі, я спробую виправити цю бридку справу з блошицями. Я саме думав про це. Я гадаю, Лії… Як думаєш, якщо я піду і поговорю із Замом особисто, чи зможу я…

— Артуре, якщо ти не проти, я відчуваю…

— Тільки не думай, що я тобі телефоную, бо переживаю через свою бісову роботу чи що. Ні. По суті, чорт забирай, мені начхати. Я просто подумав, якщо я зможу заспокоїти Зама, не сушачи надміру голову, то я буду бісовим дурнем…

— Слухай, Артуре, — сказав сивий чоловік і забрав руку з обличчя, — у мене несподівано розболілась голова. Не знаю навіть, якого чорта вона болить. Ти не проти, якщо ми завершимо? Я поговорю з тобою вранці, добре? — Він послухав ще хвилину і поклав трубку.

Дівчина відразу почала щось йому говорити, але він не відповідав. Він узяв з попільнички сигарету дівчини, підніс її до губ, але вона випала з пальців. Дівчина спробувала допомогти йому загасити її, поки ніщо не зайнялось, але він сказав їй, щоб сиділа тихо, заради всього святого, і вона прибрала руку.

Примітки

[1]

…її розплющене око було дуже, навіть нечесно, велике і глибоко синє, майже фіолетове — в оповіданні Селінджер підкреслює, що очі в героїні темно-сині, хоча назва оповідання — вірш, що їй присвятив її чоловік, — говорить про зелені очі. Це своєрідне приховане відсилання до санскриту, де обидва кольори позначаються одним словом "ніла", при цьому темно-синій в давньоіндійській поетиці був атрибутом сьомого поетичного почуття — відрази.

[2]

Ґрінвіч-Вілледж — район Нью-Йорка, де багато нічних клубів.

[3]

Мадам Боварі — героїня однойменного роману (в укр. перекладі "Пані Боварі") Густава Флобера, образ міщанки, яка безплідно намагається піднятись над своїм середовищем.

[4]

Нью-Гейвен — місто, у якому знаходиться Йєльський університет.