Утопія - Сторінка 24

до н. е.). Платон тричі побував на Сіцілії, сподіваючись, що правителі Сіракуз Діонісій Старший і його син Діонісій Молодший під його впливом стануть освіченими володарями і створять ідеальну державу на зразок описаної ним у творі "Держава". Але його сподівання виявились марними.

54 Йдеться про Людовіка XII, короля Франції з 1498 по 1515 рр.; його наступником став Франціск І (1515—1547).

65 Мілан у той час належав сім'ї Вісконті.

66 Неаполь названий нестійким, тому що раз у раз вихоплювався з-під влади французів.

57 За договором в Камбре 1508 р. Венеція підпала під вплив французького короля Людовіка XII, іспанського короля Фердінан-да, австрійського імператора Максиміліана І й папи римського Юлія II.

58 У той час Італія не становила однієї централізованої держави, а складалася з п'яти незалежних держав (Мілан, Рим, Неаполь, Венеція, Флоренція) та низки дрібних феодальних володінь.

69 У 1477 р. французький король Людовік XI після смерті бургундського герцога Карла Сміливого захопив Бургундію. Але Максиміліан Австрійський одружився з дочкою Карла Марією і здобув право на Бургундію, Фландрію і Брабант, які відійшли до Австрії.

60 Німці й швейцарці в ті часи служили найманими солдатами (т. зв. ландскнехтами) в інших державах.

61 Імператором Священної Римської імперії в той час був Максиміліан І (1493—1519).

62 Король Арагонії — Фердинанд II (1474—1516), батько Катерини — першої дружини англійського короля Генріха VI IL

Він у 1512 р. завоював частину Наваррського королівства. Завдяки одруженпю з Ізабеллою Кастильською об'єднав під одною владою майже всю Іспанію. Арагоиія, Наварра, Кастілія становили в той час окремі королівства.

63 Під час писання "Утопії" велися переговори про шлюб кас-тільського принца Карла з дочкою французького короля Людові-ка XII.

84 Франція підтримувала традиційну ворожнечу між шотландцями і англійцями, розраховуючи на допомогу Шотландії на випадок війни з Апглією.

85 ...п овернути вітрила паза д...— метафора в значенні "змінити політичний курс"; латинське прислів'я. (Див.: Браам. "Адагії", 1401).

66 Ахорійці — грецьке складне слово, яке складається з заперечної частки " й іменпика X¿>/>a — "країна", "земля" (досл. "безземельні"). Можливе тлумачення від прикметника 'аХ<")/>о£— "той, що цурається танцю", "похмурий".

67 До таких фінансових спекуляцій вдавалися англійські королі Едуард IV і Генріх VII.

68 Т. Мор патякає на поведінку Генріха VII, який грозив Франції війною, але в 1492 р. уклав з нею мир, не починаючи воєнних дій.

89 До такого засобу вдавався Генріх VII.

70 ...п рерогатива володар я... — виключне право, перевага, пов'язана з високим становищем. Тут мається на увазі стародавній англійський вислів: "Король не помиляється".

71 Ліціній Красс (бл. 115 — 53 рр. до н. е.) — римський політичний діяч і полководець. Придушив повстання Спартака. Разом із Цезарем і Помпеєм створив перший тріумвірат. Тут йдеться про слова Красса, які наводить Ціцерон у своєму творі "Обов'язки" (І, 25), про те, що в того, хто прагне першості в державі, але без міри витрачається па військо, грошей аавжди обмаль.

72 В античній літературі зустрічаються порівняння володаря 8 пастухом, наприклад, у Гомера і Гесіода. Светоній (І— II ст.) у своєму життєписі імператора Тіберія пише: "Намісникам, які радили обкласти надмірними податками, він відповів у листі, що добрий пастух стриже овець, а не адирає з них шкуру".

73 Фабріцій Лусцін — римський консул у 281 і 278 рр. до н. е. і полководець, відомий своєю чесністю. Вислів, який наводять Т. Мор, Ціцерон ("Про старість", XVI) і римський письменник І ст. Валерій Максим ("Достопам'ятні слова і діла", IV, 5), приписують Курію Дептату.

74 М а к а р і й ц і — від давньогрецького ціиа/> — "щасливий", тобто "щасливці".

75 Схоластична філософія — середньовічна релігійно-ідеалістична філософія феодального суспільства, яка відзначалася формалізмом, була "служницею богослов'я". Т. Мор, як і інші гуманісти, відкидав схоластику за її відірване від життя і практики начотництво.

76 Макцій Плавт (бл. 254—184 рр. до н. е.) — видатний римський комедіограф. У його комедіях раби часто виступають як дійові особи.

77 "О к т а в і я" — трагедія, приписувана римському письменникові і філософу С е н е ц і. Октавія — дочка Клавдія і Месса-ліни, дружина імператора Нерона, за його наказом підступно вбита. Тут мається на увазі другий акт цієї трагедії, де вміщена розмова Сенеки з Нероном.

78 Часті посилання на "Державу" Платона свідчать про те, що Т. Мор докладно вивчив цей твір.

79 Лука, 12, 3.

80 Лінійка з м'якого свинцю — теслярський інструмент, схожий на висок, уживаний для визначення напрямку при будовах. Така лінійка, завдяки своїй гнучкості, застосовувалась і при будові склепінь. .

81 Теренцій Афр (бл. 190—159 рр. до н. е.) — римський драматург, автор шести комедій. М і к і о н — персонаж з його комедії "Брати".

82 Платон. "Держава", VI, 496.

83 Давньогрецький письменник Клавдій Бліан (друга половина II ст. н. е.) у своїй збірці історичних повел і анекдотів "Строкаті розповіді" (II, 42) повідомляє, начебто Платон, який погодився поїхати па запрошення фіванців і аркадяп навчати їхню молоДь, дізнавшись, що вони негативно ставляться до загального рівноправ'я, відмовився від свого рішення.

Книга друга

1 Миля — йдеться про милю, яка налічувала тисячу подвійних кроків (подвійний крок дорівнює 1,48 м), тобто 1478,7 метра.

2 А б р а к с а — слово це за числовим значенням давньогрецьких букв (у стародавніх греків букви служили і Цифрами), які входять у його склад, дає цифру 365, тобто рівняється числу днів у році. У містичному значенні користувалися ним гностики (фі-лософи-теологи, які намагалися поєднати а основами християнського віровчення основи античного і давніх східних світоглядів) та середньовічні алхіміки. Точне аначенпя слова "абракса" неясве.

' П'ятдесят чотири міста налічувала в той час Англія і Услс.

4 Амаурот — назва цього міста утворена від давньогрецького слова 'аи,аі)/>о£ — "темний".

6 Слово "сім'я" вжите тут, очевидно, в широкому розумінні — як об'єднання кількох сімей з економічною метою.

6 Філарх — давньогрецьке слово, означає "голова філи", тобто общини, начальник.

7 Про розведення курчат в іпкубаторі є згадка в "Природничій історії" (X, 54—55) римського енциклопедиста Плінія Старшого. Штучне розведення курчат було відоме вже в глибоку давнину в Єгипті, Індії, Китаї. Перший інкубатор був придумапий Боккеманом у 1777 р.

6 Опис Амаурота нагадує опис Атлантиди в творі Платона "Крітій".

9 А п і д р — від давньогрецького слова 'ауидо£ — "безводний".

10 20 футів — тобто більше шести метрів.

11 Скляні шибки у вікнах у часи Т. Мора були рідкістю через те, що коштували дорого.

12 Сифогрант — етимологія цього терміна неясна. Одне з тлумачень виводить це слово від давньогрецького 0о<ро£ — "мудрий" і — "старці". (Див.: Т. Мор. Утопия.— М., 1978.— С. 373).

13Транібор — слово неясної етимології; п р о т о ф і-ларх — від давньогрецького слова л/>што£ — "перший", "головний" і філарх (див. комент. 6).

14 Англійське трудове законодавство XIV—XV ст. встановлювало тривалість робочого дня для ремісників і сільськогосподарських робітників з 5 години ранку до 7—8 години вечора.

15 У західноєвропейських університетах заняття в той час починалися дуже рано. Так, у паризькій Сорбонні — о 5 годині, в Оксфорді й Саламанці — о 6 годині. Річ у тім, що, на думку педагогів того часу, ранні години найбільш плідні для інтелектуальних занять.

16 Т. Мор відстоював необхідність освіти для жінок, як свідчить лист Браама Роттердамського французькому гуманісту Бюде від 1521 р.

17 Битва чисел — гра, названа так тому, що в ній підраховували кількість шашок, виграних у суперника.

16 Барзан — слово іранського походження і означає "високий"; а д е м — слово, штучно утворене Т. Мором, від грецької ваперечної частки 'а та іменника — "народ", тобто "без

народу".

10 У Лондоні в часи Т. Мора було чотири лікарні для бідних і старих.

20 Т. Мор, як свідчить лист Еразма Роттердамського Ульріху фон Туттсну, любив музику.

21 Порівп. слова В. І. Леніна: "Коли ми переможемо в світовому масштабі, ми, на мою думку, зробимо із золота громадські відхожі місця на вулицях кількох найбільших міст світу" (Л е-п і н В. І. Повне зібрання творів.— Т. 44.— С. 215).

22 Анемолійський — від давньогрецького слова 'аУеи,<ЬА,і" — "вітряний", переносно — "неіснуючий"; анемолійці —

"вітряні", "нестійкі".

23 Під філософами слід тут розуміти вчених, які створили теоретичні основи мистецтв і наук.

24 Слово "діалектика" вжите тут у значенні "логіка".

26 Маються на увазі середньовічні логіки, зокрема Петро Іспанський (1224—1277), домініканець, вчений-схоласт, богослов і філософ, згодом папа римський Іоанн XXI, автор кількох компепдіумів з логіки, зокрема "Малої логіки" — основного підручника з логіки протягом трьох століть.

26 Обмеження, узагальнення й підставляння — терміни схоластичної філософії, вживані в "Малій логіці" Петра Іспанського.

27 *Д Р У г і і н т е н ц і ї", тобто "другі устремління" — термін схоластичної логіки. "Перші устремління" розуму займаються зовнішніми предметами в їхній конкретності й індивідуальності, "другі устремління" розглядають види й роди предметів.

28 ..."саму людину взагалі"... — тобто абстрактне поняття людини.

99 Дружба й чвари планет — терміни, якими користувалася в часи Т. Мора астрологія. Визнаючи астрономію як пауку, Т. Мор засуджував астрологію як лженауку.

30 Мається на увазі етика. У цьому розділі Т. Мор виявляв обізнаність з етичним трактатом Арістотеля "Шкомахова етика".

31 Такі види благ розрізняв давньогрецький філософ Арісто-тель у творі "Політика" (VII, І, 2).

32 Йдеться про вчення давньогрецького філософа Енікура (341—270 рр. до н. е.), який в основу своєї етики поклав насолоду. Оригінальні твори Енікура, за винятком декількох уривків, не вбереглися, але його погляди викладав римський філософ і поет Лукрецій Кар у філософській поемі "Про природу речей".

83 Протилежний філософський напрямок — тобто вчення стоїків, противників філософії Епікура, які ратували за абстрактну доброчесність і відмову від насолоди, схиляючись до аскетизму.

94 Таке визначення доброчеспості належить стоїкам.

85 Аналогічні думки викладав Ціцероп у творі "Про обов'язки" (II, 5, 24).

86 Можливо, тут ириховаиий сатиричний натяк па англійського короля Генріха VII і його двораків, які кохалися в коштовпому камінні.

87 Гру в кості й полювання засуджує також сучасник і друг Т.