Вбивство у Східному Експресі - Сторінка 21

У нас є свідчення усіх пасажирів, а також їхніх очей.

– Гарні свідчення! Вони вам не розповіли абсолютно нічого.

Пуаро негативно покивав головою.

– Не можу погодитися з вами, друже. Деякі зі свідчень дали нам чимало цікавого.

– Дійсно, – скептично сказав мсьє Бук. – Я нічого не помітив.

– Тому що ви не слухали.

– Розкажіть тоді, що я пропустив?

– Я візьму лише одне свідчення, перше, молодичка МакКвінна. Він промовив дуже цікаву фразу, на мою думку.

– Про листи?

– Ні, не про листи. Наскільки я пригадую, це звучало так: "Ми подорожували. Містер Ретчетт хотів побачити світ. Йому важко давалися мови. Я більше був перекладачем, ніж секретарем".

Він глянув то на обличчя лікаря, то на мсьє Бука.

– І? Ви й досі не бачите? Це неприпустимо – тим паче, що він це сказав і вдруге: "Не дуже добре, коли ти володієш виключно англійською."

– Тобто? – Мсьє Бук все ще виглядав збентеженим.

– Ви хочете, щоб я вам розжував кожне слово? Гаразд. Ретчетт не володів французькою. Коли провідник підійшов відповісти на його дзвінок, пролунав голос, який французькою сказав, що трапилася помилка. До того ж, була використана складна лінгвістична конструкція, якої людина з обмеженим володінням мовою не міг знати. "Ce n'est rien. Je me suis trompe".

– А й справді! – вигукнув лікар Константин. – Ми повинні були це помітити. Пригадую, що ви декілька разів повторили ті слова. Тепер я розумію також, чому ви не покладалися на покази годинника. За двадцять три хвилини перша, Ретчетт уже був мертвий…

– І це говорив його вбивця! – завершив його думку мсьє Бук.

Пуаро підняв руку, виражаючи свій протест.

– Давайте не будемо поспішати та вигадувати того, чого ми не знаємо. Можна також припустити, що саме в той час – за двадцять три перша – якась інша особа була в купе Ретчетта, француз або особа, що вільно володіє французькою.

– Ви занадто обережний, приятелю.

– Тому що ми не просунулися ні на крок. У нас немає доказів, що Ретчетт у цей час був уже мертвий.

– Це той крик, що розбудив вас?

– Саме так.

– З одного боку, – розпочав мсьє Бук, – це відкриття мало що прояснює. Ви чули рухи в сусідньому купе. Це був не Ретчетт, а хтось інший. Без сумніву, він змивав кров зі своїх рук, а також спалював той викривальний лист. Потім він очікував скільки йому було необхідно та, коли впевнився, що все спокійно, замкнув ланцюжок у купе небіжчика, відкрив міжкупейні двері до місіс Хаббард, та вийшов через них. Як ми й думали, Ретчетт був убитий на півгодини раніше, ніж показував наперед виставлений годинник на чверть на другу, щоб створити собі алібі.

– Не надто переконливе алібі, – сказав Пуаро. – Годинник був переведений на чверть на другу – той час, коли вбивця покидав місце злочину.

– Саме так, – знітившись, відповів мсьє Бук. – А що ви можете сказати про годинник?

– Якщо стрілки були переведені – я кажу якщо, – то час, коли вони були переведені, мав певне значення. Звичайною реакцією було б підозрювати усіх, хто мав алібі саме на цей час – на 1:15.

– Авжеж, – підтвердив лікар.

– Проте нам також потрібно відзначити час, коли злочинець увійшов у купе. Коли він мав для цього можливість? Якщо виключити співучасть справжнього провідника, то це можливо лише тоді, коли потяг стояв на зупинці у Вінковцях. Після від'їзду з Вінковців провідник сидів лицем до коридору, і жоден із пасажирів не звернув би уваги на особу в формі провідника, одна особа змогла б упізнати в ньому самозванця. А під час зупинки провідник був на пероні – шлях вільний.

– Отже, згідно ваших слів, це повинен бути хтось із пасажирів, – сказав мсьє Бук. – Ми знову повернулися до того ж питання. Котрий із них?

Пуаро посміхнувся.

– Я тут написав невеликий список, – сказав він. – Якщо ви на нього поглянете, можливо, він освіжить вашу пам'ять.

Лікар та мсьє Бук поглянули на папірець. У ньому були структуровані всі дані про пасажирів у тому порядку, в якому вони були опитані.

Гектор МакКвінн, американець, місце № 6, другий клас.

Мотив – можливий конфлікт із загиблим?

Алібі – від опівночі до другої години(до пів на другу підтверджується полковником Арбетнотом, з чверть на другу до другої – провідником).

Докази проти нього – немає.

Підозрілі обставини – немає.

Провідник П'єр Мішель, француз.

Мотив – жодного.

Алібі – від опівночі до другої години(Е. П. бачив у коридорі, коли він відповідав Ретчетту о 12:37. Від першої до першої шістнадцять говорив з іншими провідниками).

Докази проти нього – немає.

Підозрілі обставини – знайдена форма провідника свідчить про намір навести на нього підозри.

Едвард Мастерман, англієць, місце № 4, другий клас.

Мотив – можливий конфлікт із загиблим, був його камердинером.

Алібі – від опівночі до другої години(підтверджено Антоніо Фоскареллі).

Докази проти нього та підозрілі обставини – жодних, окрім того, що він єдиний за тіло будовою може вдягти форму провідника. З іншого боку, сумнівно, що володіє добре французькою.

Місіс Хаббард, американка, місце № 3, перший клас.

Мотив – жодного.

Алібі – від опівночі до другої години – немає.

Докази проти неї та підозрілі обставини – історія про чоловіка в її купе, що підтверджується словами містера Хардмана та пані Шмідт.

Ґрета Ольсон, шведка, місце № 10, другий клас.

Мотив – жодного.

Алібі – від опівночі до другої години(підтверджено Мері Дебенхем).

Примітка: останньою бачила Ретчетта живим.

Княгиня Драгомирова, натуралізована французка, місце № 14, перший клас.

Мотив – пов'язана з сім'єю Армстронгів, хресна мати Соні Армстронг.

Алібі – від опівночі до другої години(підтверджено провідником і покоївкою).

Докази проти неї та підозрілі обставини – ніяких.

Граф Андреній, угорець, має дипломатичний паспорт, місце № 13, перший клас.

Мотив – жодного.

Алібі – від опівночі до другої години(підтверджено провідником, але не включає час між першою та чверть на другу).

Графиня Андреній, те ж саме, що й вище, місце № 12.

Мотив – жодного.

Алібі – від опівночі до другої години(прийняла тріонал і спала. Підтверджено чоловіком. Пляшка тріоналу була в буфеті).

Полковник Арбетнот, англієць, місце № 15, перший клас.

Мотив – жодного.

Алібі – від опівночі до другої години(до пів на другу говорив з МакКвінном. Пішов у своє купе й не покидав його. Підтверджується провідником і МакКвінном).

Докази проти нього та підозрілі обставини – курить трубку.

Сайрус Хардман, американець, місце № 16, перший клас.

Мотив – невідомий.

Алібі – від опівночі до другої години(не покидав купе. З першої до чверть на другу провідник був відсутній).

Докази проти нього та підозрілі обставини – жодних.

Антоніо Фоскареллі, американець(італієць за походженням), місце № 5, другий клас.

Мотив – невідомий.

Алібі – від опівночі до другої години(підтверджено Едвардом Мастерманом).

Докази проти нього та підозрілі обставини – жодних, знаряддя вбивства дуже підходить до його темпераменту(слова мсьє Бука).

Мері Дебенхем, англійка, місце № 11, другий клас.

Мотив – немає.

Алібі – від опівночі до другої години(підтверджено Ґретою Ольсон).

Докази проти неї та підозрілі обставини – розмова, підслухана Е. П., її відмова коментувати.

Хільдегарда Шмідт, німкеня, місце № 8, другий клас.

Мотив – немає.

Алібі – від опівночі до другої години(підтверджено провідником і княгинею). Йшла до ліжка. Була викликана провідником близько 12:38 і пішла до княгині.

Примітка: свідчення пасажирів підтверджуються також словами провідника, що ніхто не заходив і не виходив з купе Ретчетта від опівночі до першої(коли він пішов у наступний вагон), та з 1:15 до другої.

– Цей документ, ви розумієте, – сказав Пуаро, – значно точніший, ніж усі свідчення, також зручно структурований.

Скорчивши гримасу, мсьє Бук повернув його назад: "Це все одно нічого не прояснює", – сказав він.

– Тоді можливо це задовольнить вас більше, – відповів Пуаро і з посмішкою простягнув йому інший папірець.

2. Десять питань

На папірці було написано:

Що потрібно дізнатися?

1. Носовичок з ініціалом Н. Чий він?

2. Йоржик для трубки. Його загубив полковник Арбетнот чи хтось інший?

3. Хто був у багряному кімоно?

4. Хто була ця особа, одягнена в уніформу провідника?

5. Чому стрілки годинника показують 1:15?

6. Чи в цей час сталося вбивство?

7. Чи було це раніше?

8. Чи було це пізніше?

9. Чи можна вважати, що Ретчетт був убитий більше, ніж однією людиною?

10. Які можуть бути інші пояснення таких ран?

– Погляньмо, що ми можемо зробити, – сказав мсьє Бук, говорячи до самого себе. – Розпочнімо з носовичка. Давайте робити все по порядку.

– Залюбки, підтвердив Пуаро.

Мсьє Бук продовжив вчительським тоном.

– Ініціал Н пов'язаний із трьома людьми – місіс Хаббард, міс Дебенхем, чиє друге ім'я – Херміона, та з покоївкою Хільдегардою Шмідт.

– І хто із цих трьох?

– Важко сказати. Проте я схиляюся до міс Дебенхем. Можливо, її всі називають саме за цим ім'ям. Тим паче, проти неї є й інші докази. Та розмова, яку ви підслухали, друже, дуже незвична, і вона відмовилася від пояснень.

– А я обираю американку, – сказав лікар Константин. – Це дуже дорогий носовичок, а американці не надто переймаються, на що вони витрачають свої статки.

– Тобто ви обоє виключаєте покоївку? – запитав Пуаро.

– Так. Як вона сама сказала, ця річ належить комусь із вищих кіл.

– Тепер питання номер два – про йоржик. Чи його впустив полковник Арбетнот, чи хтось інший?

– Це вже складніше. Англійці не вбивають ножем, тут ви праві. Я схиляюся до того, що це хтось інший впустив його – щоб навести підозри на довгоногого англійця.

– Як ви казали, містере Пуаро, – додав лікар, – два докази – це занадто. Я згоден із мсьє Буком. Носовичок – це справді недбалість, і жодна дама не підтвердила, що це її. А йоржик – це сфальшований доказ. Тим паче, ви помітили, що полковник Арбетнот відразу зізнався, що курить трубку та для чистки використовує йоржики саме тієї марки.

– Звучить переконливо, – сказав Пуаро.

– Питання третє – хто був у багряному кімоно? – продовжив мсьє Бук. – Чесно скажу, у мене немає жодної думки з цього приводу. А у вас, лікарю Константин?

– Ні.

– Тоді нам варто зізнатися у власній безпорадності. Наступне питання, простіше. Хто був у уніформі провідника? Спершу відкиньмо усіх, хто не може бути. Хардман, полковник Арбетнот, Фоскареллі, граф Андреній і Гектор МакКвінн занадто високі.