РОЛЬ, і, ж.
1. Художній образ, втілюваний актором на сцені, у кінофільмі і т. ін. Сам Марко Лукич [Кропивницький] грав роль Івана Карася легко, невимушено, ніби жартуючи (Минуле укр. театру, 1953, 54); Аня щойно скінчила театральний інститут і зіграла першу роль на сцені (Перв., Дикий мед, 1963, 137); // перен. Нещирий, роблений спосіб поведінки, дії. Скільки червоточин, Скільки ролі й лжі… (Рильський, І, 1960, 196).
2. Повний текст однієї дійової особи в п’єсі. Лице пані Лемішковської спахнуло полум’ям од сорому, що її чоловік не знає своєї ролі (Н.-Лев., І, 1956, 169); Остаточно Василь знайшов шлях до його серця, коли з’явився до дяді Вані на квартиру — допомагати переписувати й засвоювати нову роль (Ю. Янов., II, 1954, 101); Уже починають збиратись актори, З роботи, із зошитом ролі в руці (Перв., II, 1958, 365).
3. Яка-небудь робота, якесь заняття, певний вияв себе в чому-небудь. Чи буде виклик? Чи потрібен він ще пароплавству, бодай на портову службу чи на роль капітана-наставника..? (Гончар, Тронка, 1963, 215); Свою роль політичного вождя партія утвердила в боротьбі за корінні інтереси трудящих (Ком. Укр., 10, 1965, 3); Богдані відводилася в житті роль співачки (Загреб., Шепіт, 1966, 258); // Становище, стан, обумовлені певними обставинами. Мені взагалі смішна моя роль,— я себе вважаю сливе здоровою, а мене всі вважають серйозно хворою (Л. Укр., V, 1956, 357); — Палладій має показну роль у монастирі, бо з учених… (Н.-Лев., III, 1956, 365).
4. Вплив кого-, чого-небудь на щось, чия-небудь участь у чомусь. Успіхи Червоної Армії на полях битв були тісно пов’язані з соціалістичним характером суспільного ладу країни і небувалою активною роллю народних мас у системі Радянської держави (Ком. Укр., 5, 1970, 56); В. І. Ленін підносив роль революційних пісень під час масових демонстрацій (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 14); Роль і значення механізованих загонів зростає ще більше у зв’язку з тим, що партія і уряд здійснюють ряд заходів по захисту грунтів від ерозії (Хлібороб Укр., 8, 1968, 28).
◊ Бра́ти (взя́ти і т. ін.) роль кого — бути ким-небудь, виконувати чиїсь обов’язки. Що ж робить, перший раз у житті беру на себе роль євангельської Марфи (Л. Укр., V, 1956, 179); Витри́мувати (ви́тримати) роль див. витри́мувати; Вихідна́ роль див. вихідни́й; Вихо́дити (ви́йти) з ро́лі див. вихо́дити; Відіграва́ти (відігра́ти) роль див. відіграва́ти; В ро́лі кого, якій бу́ти (виступа́ти і т. ін.) — як хтось, за кого-небудь бути (виступати і т. ін.). Вчора я був у комічній ролі: одкривав новий готель (Коцюб., III, 1956, 420); Він сподівався, що йому доведеться більше мовчати і бути лише в ролі супроводжувача, а вийшло навпаки (Ткач, Плем’я.., 1961, 257); Вхо́дити (увійти́) в роль див. вхо́дити; Гра́ти роль див. гра́ти2; Зігра́ти вели́ку (важли́ву і т. ін.) роль див. зігра́ти; Поміня́тися роля́ми див. поміня́тися; Розі́грувати (розігра́ти) роль див. розі́грувати; Ро́лі поміня́лися див. поміня́тися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 876.