ШИРО́КИЙ, а, е.
1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Гл., Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Вовчок, І, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Коцюб., І, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Досв., Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Гончар, III, 1959, 101); // Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Коцюб., І, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Довж., І, 1958, 259); // Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з’явивсь Бичковсикий, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Н.-Лев., VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 11); — Геть! Геть! — кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Тют., Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і поволячи нахилила широку негнучку шию (Стельмах, І, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249); // Те саме, що огря́дний. — Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! — каже було о. Хведор,— що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Н.-Лев., І, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Стельмах, І, 1962, 513).
∆ Широ́кий екра́н — кіноекран із збільшеним полем зору, який наближає сприйняття фільму до умов реального бачення.
∆ Вибива́тися (ви́битися) на широ́ку доро́гу див. доро́га; Виво́дити (ви́вести) на широ́ку доро́гу кого — забезпечувати комусь розвиток, помітне місце в суспільстві. — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов’язком вивести когось на широку дорогу, а самому одразу в кущі сховатися? (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 359); Вихо́дити (ви́йти) на широ́ку доро́гу — досягати певного розвитку, розквіту, успіхів у чомусь. Історики авіації вважають 1950 рік переломним у вертольотобудуванні. З цього року вертольоти вийшли на широку повітряну дорогу (Наука.., 8, 1970, 15); За широ́кою спино́ю див. спина́; Широ́ка кість; Широ́кий у кості див. кість; Широ́ка у́смі́шка (по́смішка) — щира, радісна усмішка. Від білосніжного палацу до економії мчить управитель. Він такий мокрий, наче його хто викрутив, але обличчя сяє широкою усмішкою. Чого б це йому зараз сміятися? (Стельмах, І, 1962, 562); Жінка підставляє сонцеві радісне обличчя й ніяк не може стримати широкої посмішки (Ю. Янов., І, 1958, 577); Широ́кий лоб; Широ́ке чоло — те саме, що Висо́кий лоб (див. висо́кий). Сидить Мирон плече в плече з своїм братом Олександром, і його широким чолом проходять роздуми (Стельмах, II, 1962, 13); Широ́кий у плеча́х хто — плечистий, кремезний хтось. — Та це ж ДобриняІ — виступивши наперед, заволав раптом один з них, височенний, широкий у плечах.. хлопчина, якого всі прозвали Туром (Скл., Святослав, 1959, 66); Широ́кий шлях; Широ́ка дорога — напрям, шлях, який містить великі можливості для розвитку чого-небудь. [Річард:] А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Л. Укр., III, 1952, 41); Ви [М. В. Лисенко] з перших, наш славетний Бояне, звернули увагу на наш рідний спів.. і повели на широкий шлях поступу та розвою (Мирний, V, 1955, 416); В шинелі сірій молодечим кроком вийшла моя пісня на широкий шлях (Сос., II, 1958, 237); Широ́кі очі — дуже розширені очі (перев. від здивування, страху і т. ін.). Вона з виглядом зацькованого звірка, з широкими від жаху очима, забилась по хаті, шукаючи виходу (Коцюб., І, 1955, 281); Як сомнамбула, проходить княжна Вікторія. Даша й Хома широкими очима, безмовно супроводять її (Мам., Тв., 1962, 372); Ольга злякано дивилась на нього широкими, застиглими очима (Коп., Лейтенанти, 1947, 206).
2. Який займає великий простір. Ой, видно село, широке село під горою (Сто пісень.., 1946, 205); Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Шевч., І, 1963, 354); Куди глянеш, усе поля широкі, чисті (Вовчок, І, 1955, 340); Подорожні в’їхали на широкий майдан, де звичайно збиралася рада (Довж., І, 1958, 228); // Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий, гіллястий.-Не красувався б тут і явір цей високий. Сказати в добрий час. Такий рясний, хороший та широкий: 1 силу, і красу він має через нас [корені] (Гл., Вибр., 1951, 84); Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Тют., Вир, 1964, 338); // Який не має видимих меж; безмежний, неосяжний. Воля чумакові, воля наймиліша… А хіба ж не волею віє від цього простору широкого, від степу хвилястого, як море, безкрайого… (Коцюб., І, 1955, 180); На мальовничому пагорку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу (Довж., І, 1958, 79); // перен. Значний за поширенням. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Мирний, І, 1954, 164); Дзвін на дзвіниці все гуде й гуде — переможно, владно,— і мідний гул його широкими хвилями котиться над селом (Гончар, II, 1959, 23); // перен. Який набагато переважав звичайну міру, звичайний рівень; сильний. Тут [на морі] віяв широкий вітер (Мик., II, 1957, 180); Дід, мабуть, згадував свою молодість і життя, солоне від морської води й широких вітрів (Донч., II, 1956, 425); І досі любий вам Широкий шум, що в верховітті грає. Поему присвятили ви лісам, Де і сліда [сліду] ідилії немає (Рильський, І, 1956, 434).
∆ Іти́ (йти, пода́тися і т. ін.) у широ́кий світ див. світ2; Піти́ широ́ким сві́том див. світ2; Широ́кий світ: а) земна куля з усім, що на ній є. Світ, бачся, широкий, Та нема де прихилитись В світі одиноким (Шевч., І, 1963, 28); Сідлай коня вороного. Ой, брате-козаче! По нас в світі широкому Ніхто не заплаче (Щог., Поезії, 1958, 60); б) дуже багато людей. Бажалось би, щоб це видання потягло за собою переклади інших авторів, нехай і нас ширший світ знає (Коцюб., III, 1956, 342).
3. Великий у ширину, який не облягає тіла, не обмежує рухів (про одяг, взуття, меблі і т. ін.); просторий. Як покликати "Михайло" — зараз він наче вродиться поперед вами у широкорукавій білій сорочці, у широких шароварах (Вовчок, І, 1955, 380); Коло мене стояв якийсь чорний панок з блідим обличчям, ще недавно, видимо, гладкий. Жовті мішки під очима й на щоках звисали так само вільно і непотрібно, як і його одежа, широка, потерта, немов чужа (Коцюб., II, 1955, 403); Дебелий був полковник, вищий за всіх і грубший, і широкий дорогий жупан ледве вміщав його (Довж., І, 1958, 249); Спокійно горіла на столику свічка, а біля неї в широкому кріслі понуро сидів, закутавшись у халат, старий вусатий угорець з важким, обвислим підборіддям (Гончар, III, 1959, 144); // Те саме, що криса́тий. На тім боці Білої косить парубок. Сорочка аж очі вбирав на зеленому тлі лук. На голові широкий жовтий бриль кидав округлу тінь на смагляве, загоріле обличчя (Хотк., І, 1966, 94).
4. Здійснюваний легко, невимушене, з великим помахом рук, ніг тощо (про рухи, кроки і т. ін.). Широким, упевненим рухом він наповнив іскристі кришталеві бокали (Собко, Справа.., 1959, 40); Юра спинився на першому східці і, зірвавши з голови мамин капелюшок, зробив широкий уклін і реверанс (Смолич, II, 1958", 20); Давид широкими кроками підійшов до лави, згріб шапку і, не надіваючи її, не оглядаючись, вийшов із хати (Головко, II, 1957, 11-1); Була [Лая] ще майже дівча. Ходу мала повільну, широку, важкувато-спокійну (Тудор, Народження, 1941, 65); Старий узяв торбу і широкою ступою пішов у Данелевську долину, де паслися воли (Тют., Вир, 1964, 77); *Образно. Широким кроком входить наука в наше життя (Знання.., 8, 1967, 2); // перен. Який розноситься на велику відстань (про мелодію, пісню).
5. перен. Великий кількісно; значний обсягом, охопленням чогось. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження, що вбивають мікробів (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 64); Ідучи назустріч побажанням батьків, уряд вирішив створити широку мережу шкіл-інтернатів (Веч. Київ, ІО.УІІІ 1962, 2); Словники — справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом — е не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (Рильський, IX, 1962, 124); XXIII з’їзд відкрив широкі горизонти перед нашою країною (Ком. Укр., 5, 1966, 17); // Наданий кому-небудь у повному обсязі (про права, можливості). Статут дає широкі права, і ними б треба як слід скористуватись (Мирний, V, 1955, 397); Соціалістичний реалізм, як творчий світогляд, дає широку можливість художникові розвивати самобутність (Мал., Думки.., 1959, 7); // Значний за поширенням на щось, у чомусь. Ваші [Панаса Мирного] твори мали великий вплив на мене.., я бачив в них широкий та вільний розмах думки (Коцюб., III, 1956, 198); // Різноманітний, багатогранний. Видно, справді, у вас в Галичині "жіноче питання" дуже в моді тепер, бо Ви раз у раз на його звертаєте. Навіть вибрали собі спеціальність "критика дівочих творів",— не можна сказати, щоб се була дуже широка спеціальність… (Л. Укр., V, 1956, 126); Соціалізм зближав народи і країни. У процесі широкого співробітництва в усіх галузях господарського, суспільно-політичного і культурного життя зміцнюватиметься економічна база світового соціалізму (Програма КПРС, 1961, 118); Інтереси Франка в галузі фольклору були дуже широкими (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 24); Він [М. В. Остроградський] був ученим широкого діапазону: працював у багатьох галузях (математична фізика, математичний аналіз, алгебра) (Знання.., 1, 1966, 12); Нинішній комбайнер-механізатор широкого профілю (Рад. Укр., 16.VII 1971, 4); Чи нема внутрішньої спорідненості між образами могутнього моря, буйних вітрів, бистрих вод — і нашого могутнього, широкого, безмежного радянського життя? (Рильський, IX, 1962, 205); // 3 подробицями; докладний, вичерпний. — А чи не могли б ви висвітлити перше питання ширше? — попросив професор (Собко, Стадіон, 1954, 272); Під пером Квітки короткий фольклорний переказ перетворюється на широке оповідання, майстерно написане в реалістично-побутовій гумористичній манері (Рад. літ-во, 11, 1969, 27).
∆ У (в) широ́кому розумі́нні [цьо́го] сло́ва див. розумі́ння; Широ́ким фро́нтом див. фронт.
6. перен. Який має великий розмах, нічим не обмежений. Іде ритмічно, точно, влад за циклом цикл. А згодом вперед бригада, не назад, пішла широким ходом (Дор., Три богатирі, 1959, 50); Одружився [Стадницький] на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (Стельмах, І, 1962, 233); // Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання тощо). Ясну, чарівливу примару Не згубив я у номерки ті: Вона вабила серце до бою, В ньому гріла широку любов… (Стар., Поет. тв., 1958, 199); Попереду було стільки широкого щастя, що їм навіть не уявлялось, як це може його не бути (Гончар, III, 1959, 185).
∆ На широ́ку но́гу див. нога́; Ста́вити (поста́вити) на широ́ку но́гу — ініціативно, не рахуючись з витратами, щось організовувати. Терешко Тягнирядно.. горілчане виробництво поставив на досить широку ногу. Сам, боже борони, краплі в рот не брав (Ковінька, Як мене купали.., 1958, 46); Широ́ка нату́ра (вда́ча): а) про характер енергійної людини. Дід Йосип був громадським діячем іншого типу, мав іншу, може ширшу, а вірніше — непосидющу натуру, усім цікавився, до всього хотів дійти (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); Люди в степах — де ще стрінеш людей такої широкої вдачі, де красуні такі, як наші? (Гончар, Тронка, 1963, 71); б) людина, здатна на легковажний вчинок, щоб показати свою щедрість, великодушність і т. ін. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Коб., III, 1956, 52); в) щедра, щира вдача. Сергіева широка натура, викохана в широких степах, випестившись за живоття батька, дала собі волю після його смерті (Н.-Лев., V, 1966, 142); Широ́ке се́рце; Широ́ка душа́ — щедра, щира вдача. Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє — Ні з ким поділити! (Шевч., II, 1963, 213); [Вася:] Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа (Мик., І, 1957, 349); Широ́кий жест: а) помах рукою, яким хто-небудь виявляє свою гостинність, щедрість, великодушність тощо. — Приймайте, подруженьки, гостя! — гукнула вона весело, широким жестом показуючи на збентеженого Яремченка (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 19); — Скажіть, куди ж нам тепер? — питали Хому землячки, в’ючись довкола нього ластівками. Подоляк махнув на схід широким, владним жестом: — Ідіть! До самого Владивостока шлях вам відкритий! (Гончар, III, 1959, 382); — Будемо сподіватись на краще, так би мовити, у вседержавному масштабі…— І, зробивши широкий жест, . .закінчив [о. Михаїл]: — і в особистому (Юхвід, Оля, 1959, 149); б) вчинок, обіцянка чого-небудь з метою показати свою щедрість, безкорисливість, великодушність.
7. перен. Який охоплює багатьох, поширюється на багатьох; масовий. Засідання оберталося на широку обласну партійну нараду (Ле, Міжгір’я, 1953, 45); — Питання про нашу єдність з Росією зараз набував нової гостроти,— вів далі доповідач.— В зв’язку з підготовкою IV Всеукраїнського з’їзду Рад ми, більшовики, ставимо це питання на широке, відкрите, всенародне обговорення (Гончар, II, 1959, 185); // Численний, великий (про людей). Стара Дум’ячиха.. почула себе матір’ю і головою широкої родини (Фр., VIII, 1952, 61); В деяких місцях мова Вашого оповідання не буде зрозумілою широкій публіці у нас (Коцюб., III, 1956, 228); Всі досягнення людства — це в першу чергу досягнення народу, тобто широких трудящих має (Рильський, IX, 1962, 189); Треба було здійснитись Великій Жовтневій революції, щоб Мічурін, проживши понад сорок з чимось років в злигоднях, став нарешті відомий широким народним колам (Довж., І, 1958, 488); На комсомольському весіллі шлюб завжди, реєструється в присутності широкої громадськості (Нар. тв. та етн., 3, 1963, 7); Роман "Вир" [Г. Тютюнника] уже знайшов дорогу до широкого радянського читача, став однією з найпопулярніших книг (Рад. Укр., 9.III 1963, 1); // Доступний великій кількості людей. Дієвість змагання немислима без широкої гласності, без пропаганди кращих зразків праці (Ком. Укр., 8, 1963, 4); // Те саме, що загальнови́знаний. Відверто кажучи, Остап не сподівався на таку широку славу, і на перших порах вона навіть трохи лякала його (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 19); Широким успіхом також користуються сучасні українські пісні та романси на слова П. Тичини, М. Рильського, П. Воронька, Любові Забашти, С. Крижанівського, С. Воскрекасенка, покладені на музику композиторами П. Майбородою, С. Козаком, Г. Майборо-дою, І. Шамо та іншими (Літ. газ., 12.1 1962, 2).
Предме́ти (това́ри) широ́кого вжи́тку див. ужи́ток; Това́ри широ́кого спожива́ння див. спожива́ння.
◊ Набирати (набувати) широкого розголосу див. розголос.
8. лінгв. Який вимовляється з великим розкриттям рота і низьким підніманням язика (про голосні звуки). При творенні голосних низького підняття.. ротова порожнина максимально розширена, тому їх називають ще широкими (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 456.