Божественна комедія - Сторінка 40
- Данте Аліг'єрі -
Замість абстрактної стереометрії християнської трійці — неймовірно почварно грандіозний людиноподібний велетень, такий конкретний, що, тримаючись за шерсть на його тілі, наші поети виходять по ньому з Пекла. Потрійне його обличчя має риси й колір шкіри мешканців усіх трьох знаних тоді частин світу — Європи, Азії та Африки, тобто в ньому об'єднується все людство. Хоч цей образ всесвітнього зла з проречистим і брехливим ім'ям Світлоносець (Люцифер) закутий у віковічну кригу, але його підступна всемогутня сила переможно впливає на весь світ, — це доводять бодай пекельні кола, переповнені душами, спокушеними та обдуреними отцем брехні. Ці ідеї про всевладдя зла на землі проймали буквально всю атмосферу середньовіччя.
Обставини громадського й особистого життя також штовхали Данте до цих думок. Після персональної катастрофи у галузі любовного почуття його спіткала катастрофа громадянсько-політична. І коли він від першої відбувся порівняно легко, у творчому плані, то друга позбавила нашого поета усього — батьківщини, родини, майна, сподівань на краще майбутнє. Неважко уявити, з яким співчуттям зустрів у Вероні великий флорентійський вигнанець утеклих з Франції недобитків тамплієр-ського ордену, що врятувалися від багаття за таку ж "єресь".
Ми не маємо певних архівних даних, які дозволили б твердити про приналежність і Данте до цієї "єресі", але симпатію до цього ордену та його ідей ми в "Комедії" подибуємо скрізь. Взяти хоч би той факт, що після Віргілія й Беатріче проводирем поета по найвищому небу "Раю" стає Бернар Клервоський, покровитель і патрон цього ордену.
10-15. Люд грішний... — Поети вступили в останній, четвертий пояс, або, точніше, центральний диск дев'ятого кола Пекла, Джудекку, названий так за ім'ям апостола Іуди, який зрадив Христа. Тут караються зрадники своїх благодійників. Вони вмерзли в кригу.
20. Діте — Люцифер, який по груди височить над кригою в самому центрі Джудекки. Поєднуючи дані біблійного міфа про повстання ангелів з побудовами власної фантазії, Данте по-своєму малює долю і образ Люцифера: колись найпрекрасніший з ангелів, він очолив їх бунт проти Бога і разом з ними був скинутий з неба в надра землі, в центр всесвіту. Перетворившись на потворного диявола, він став володарем Пекла. Так на світі виникло зло.
44. Коли ж пройти до водоспадів Ніл... — тобто до чорношкірих ефіопів.
55-56. А кожна з пащ... — У трьох пащах Люцифера караються ті, чий гріх, на думку Данте, жахливіший від усіх інших: зрадники величності Божої (Іуда) і величності людської (Брут і Кассій), тобто тих двох влад, які, згідно з доктриною поета, повинні спільно (в особі первосвященика і в особі імператора) вести людство до блаженства вічного і до блаженства земного.
65-68. Марк Юній Брут і Кай Кассій Лонгін-поборники республіки, що вбили (в 44 р. до н. є.) Юлія Цезаря, основоположника Римської імперії.
69. Вся хлань тобою бачена і чута. — За добу, проведену в Пеклі, поети, спускаючись з уступу ла уступ і рухаючись усе ліворуч, описали повне коло, що закінчилось біля ніг Антея. Звідти вони йшли по кризі вже прямо, спиною до брами Пекла і обличчям до Люцифера.
76-81. Коли ж туди продерлись ми... — Спустившись до поперека Люцифера, що припадає на центр землі, Віргілій перевернувся головою вниз і почав, уже в межах південної півкулі, підйом головою вверх до земної поверхні. Данте ж здалося, що Віргілій повернув знов на пекельні дороги, в напрямі до Коціту.
85. В розколину камінну... — Гомілки Люцифера, затиснутого в кам'яне дно Джудекки, вточені печерою. Сюди, видираючись по його шерсті, Віргілій виніс Данте, допоміг йому сісти на край жерла, з якого стирчать ноги Люцифера, після чого сам знову став поруч нього, тобто ступив на дно печери.
95-96. Поперед нами й довга ще дорога... — Коли поети стояли перед грудьми Люцифера, то в північній півкулі настала ніч, тобто була шоста година вечора. Тепер, коли вони перейшли в південну півкулю, час посунувся на 12 годин назад. Сонце, що зайшло в північній півкулі, зійшло в південній і увійшло в третю вже годину, тобто в південній півкулі були вже сьома й восьма години ранку, а для поетів вдруге настав день 9 квітня. По тілу Люцифера вони просувалися понад годину.
112-115. Зміст: "Тепер відкрився твоєму зору південний небосхил, що огорнув безлюдне море, посередині якого височить острів Чистилища, і протилежний північному небосхилу, що огортає заселений суходіл, серед якого стоїть Єрусалим, де "загинув той святий", тобто Христос.
127-138. Є місце... — В глибині печери, що оточує Вельзевула (одне з імен Люцифера), є місце, де витікає струмочок "ледь чутний, та незримий", у цілковитій темряві, вздовж якого поети починають підніматися до поверхні південної півкулі. Мабуть, цей струмочок забирає в Пекло води Лети, що стікають сюди з верховини Чистилища.
139. Ми вийшли й зір звели на зорні стелі. — 3 астрономічних вказівок Данте випливає, що поети вийшли до підніжжя гори Чистилища години за півтори до сходу сонця, 10 квітня, так що їх сходження від центру землі тривало приблизно 21 годину.
Усі три кантики ("Пекло", "Чистилище", "Рай") автор закінчує тим самим словом "stelle" ("зорі").
Додержуючи принципу примату змісту, наш переклад все ж намагається відтворити, бодай частково, звучання оригіналу.
ЧИСТИЛИЩЕ
ПІСНЯ ПЕРША Вступ. — Чотири зірки. — Катон
3. Страшна пучина — Пекло, опис якого становить сюжет першої частини Дантового твору.
4. Друге царство — Чистилище, розташоване кільцями по схилах величезної гори, що височить серед океану, який, згідно з уявленнями Птолемеєвої системи, вкриває всю південну півкулю Землі. На пласкому версі цієї гори — Земний Рай, де жили до гріхопадіння Адам і Єва (Бібл.).
9. Калліопа — муза епічної поезії (ант. міф.).
11. Сороки — обернені на птахів смертні сестри пієриди — дочки фесалійського царя Пієра, що мали зухвалість викликати муз на змагання в мистецтві співу і зазнали поразки (Метам. V).
19. Ясна планета — Венера.
21. Риби — зодіакальне сузір'я.
23. Зір чотири — мабуть, не видне на небі північної півкулі сузір'я Південного Хреста, про яке Данте міг дізнатися з розповідей мандрівників, або хоч з "Книги" Марка Поло, чи з "Альмагеста", основного твору великого астронома античності Птолемея. Деякі коментатори вважають, що ці чотири зірки символізують чотири "основні" (природні) чесноти стародавнього світу (мудрість, справедливість, мужність і поміркованість).
31. Стара людина — державний діяч Римської республіки Катон Молодший (95-46 pp. до н. є.), який, дізнавшись про перемогу свого політичного ворога Юлія Цезаря, вкоротив собі віку. Данте робить його, язичника, наглядачем суто християнського Чистилища, мабуть, через його репутацію дуже справедливої людини, або, може, й під впливом Луканової "Фарсалії".
40. Хмура струмина — струмок, уздовж якого Віргілій і Данте пройшли з Пекла на берег гори Чистилища.
53. Жона небесна — Беатріче.
77. Мінос — у грецькій міфології — справедливий цар-законодавець Криту. Після смерті він став одним з трьох суддів потойбічного світу (разом з Еаком і Радамантом) (див. П. V).
79. Марція — Катонова дружина, що разом з Віргілієм та більшістю відомих своїми чеснотами дохристиянських діячів не потрапила до Раю (див. П. IV, 128).
82. Твоїх сім царств — тобто сім кіл Чистилища.
88. Хвилі злі — хвилі Ахерону, що омивають Пекло.
90. Коли закон знайшов мене в імлі. — Згідно з християнськими легендами, Ісус Христос, за час між стратою на Голгофі і воскресінням, зійшов до Пекла і вивів звідти біблійних і античних праведників, між ними і Катона, якого поставив наглядачем над створеним у той час Чистилищем. Мета Чистилища — очищення душ християн-грішників, які звернулися до Бога.
96. Комишем його підпережи. — Комиш вважався символом смирення.
ПІСНЯ ДРУГА Передчистилище. — Ангел-стерничий. — Каселла
1-3. Згідно з середньовічними географічними уявленнями, що їх поділяв Данте, на протилежному кінці земного діаметра, проведеного з гори Чистилища, розташоване на горі Сіоні святе місто іудеїв і християн — Єрусалим. Оскільки і гора Чистилища, і Єрусалим мають спільний горизонт, то в описуваний час сонце в Єрусалимі саме заходило, щоб незабаром з'явитися над Чистилищем.
4-6. / ніч... спливла із Гангу, терези тримавши. — Єрусалим, за середньовічною географією, лежить у центрі суходолу. На крайньому сході цього суходолу — в Індії річка Ганг, на крайньому ж заході — Геркулесові стовпи (Гібралтар), Іспанія і Марокко. Коли в Єрусалимі заходить сонце, то від Гангу насувається ніч. В описувану пору року, тобто в час весняного рівнодення, вона тримає в руках терези, тобто перебуває в сузір'ї Терезів, протистоячи сонцю, що перебуває в сузір'ї Барана. Після ж літнього сонцестояння, як меншать день почне, ніч вийде з сузір'я Терезів, тобто кине їх.
46. "В ісходе Ізраїлеве..." (церк.) — "Коли Ізраїль виходив з Єгипту"
(початок 114 псалма).
57. З півнеба вже прогнала Козерога. — У мить сходу сонця сузір'я Козерога було на меридіані, а тепер стало наближатися до заходу.
91. Касета. — Каселла да Пістойя — відомий свого часу співак і композитор, друг Данте.
94-105. Каселла розповідає поетові, що душі тих, що шлях їм не лежить на Ахерон, тобто не засуджених на муки Пекла, злітаються після смерті до гирла Тібру, звідки ангел відвозить їх у човні на острів Чистилища. Він довго не брав з собою Каселлу, але той не бачить у цьому кривди, бо ангел-перевізник робить це не сам, а справедливій підлягає волі. Папа Боніфацій VIII проголосив різдво 1299 року початком першого церковного "ювілею" — річного строку, протягом якого католицька церква обіцяла всякі посмертні пільги й розгрішення всім, хто прийде на прощу до Рима. Дія "Чистилища", за обчисленнями коментаторів, відбувається навесні 1300 року, тобто якраз через три місяці. Тому ось уже три місяці ангел вантажить до свого човна тих,, хто бере в цьому "ювілеї" участь (натурою або, переважно, грішми й дарунками на церкву). 112. "Любов, що думці промовля моїй..." — канцона Данте з третьої книги його твору "Бенкет". 119. Старий — Катон.
ПІСНЯ ТРЕТЯ
Передчистилище. — Душі вмерлих, не примирених з церквою. — Король Сицилії Манфред
25-27.
Обставини громадського й особистого життя також штовхали Данте до цих думок. Після персональної катастрофи у галузі любовного почуття його спіткала катастрофа громадянсько-політична. І коли він від першої відбувся порівняно легко, у творчому плані, то друга позбавила нашого поета усього — батьківщини, родини, майна, сподівань на краще майбутнє. Неважко уявити, з яким співчуттям зустрів у Вероні великий флорентійський вигнанець утеклих з Франції недобитків тамплієр-ського ордену, що врятувалися від багаття за таку ж "єресь".
Ми не маємо певних архівних даних, які дозволили б твердити про приналежність і Данте до цієї "єресі", але симпатію до цього ордену та його ідей ми в "Комедії" подибуємо скрізь. Взяти хоч би той факт, що після Віргілія й Беатріче проводирем поета по найвищому небу "Раю" стає Бернар Клервоський, покровитель і патрон цього ордену.
10-15. Люд грішний... — Поети вступили в останній, четвертий пояс, або, точніше, центральний диск дев'ятого кола Пекла, Джудекку, названий так за ім'ям апостола Іуди, який зрадив Христа. Тут караються зрадники своїх благодійників. Вони вмерзли в кригу.
20. Діте — Люцифер, який по груди височить над кригою в самому центрі Джудекки. Поєднуючи дані біблійного міфа про повстання ангелів з побудовами власної фантазії, Данте по-своєму малює долю і образ Люцифера: колись найпрекрасніший з ангелів, він очолив їх бунт проти Бога і разом з ними був скинутий з неба в надра землі, в центр всесвіту. Перетворившись на потворного диявола, він став володарем Пекла. Так на світі виникло зло.
44. Коли ж пройти до водоспадів Ніл... — тобто до чорношкірих ефіопів.
55-56. А кожна з пащ... — У трьох пащах Люцифера караються ті, чий гріх, на думку Данте, жахливіший від усіх інших: зрадники величності Божої (Іуда) і величності людської (Брут і Кассій), тобто тих двох влад, які, згідно з доктриною поета, повинні спільно (в особі первосвященика і в особі імператора) вести людство до блаженства вічного і до блаженства земного.
65-68. Марк Юній Брут і Кай Кассій Лонгін-поборники республіки, що вбили (в 44 р. до н. є.) Юлія Цезаря, основоположника Римської імперії.
69. Вся хлань тобою бачена і чута. — За добу, проведену в Пеклі, поети, спускаючись з уступу ла уступ і рухаючись усе ліворуч, описали повне коло, що закінчилось біля ніг Антея. Звідти вони йшли по кризі вже прямо, спиною до брами Пекла і обличчям до Люцифера.
76-81. Коли ж туди продерлись ми... — Спустившись до поперека Люцифера, що припадає на центр землі, Віргілій перевернувся головою вниз і почав, уже в межах південної півкулі, підйом головою вверх до земної поверхні. Данте ж здалося, що Віргілій повернув знов на пекельні дороги, в напрямі до Коціту.
85. В розколину камінну... — Гомілки Люцифера, затиснутого в кам'яне дно Джудекки, вточені печерою. Сюди, видираючись по його шерсті, Віргілій виніс Данте, допоміг йому сісти на край жерла, з якого стирчать ноги Люцифера, після чого сам знову став поруч нього, тобто ступив на дно печери.
95-96. Поперед нами й довга ще дорога... — Коли поети стояли перед грудьми Люцифера, то в північній півкулі настала ніч, тобто була шоста година вечора. Тепер, коли вони перейшли в південну півкулю, час посунувся на 12 годин назад. Сонце, що зайшло в північній півкулі, зійшло в південній і увійшло в третю вже годину, тобто в південній півкулі були вже сьома й восьма години ранку, а для поетів вдруге настав день 9 квітня. По тілу Люцифера вони просувалися понад годину.
112-115. Зміст: "Тепер відкрився твоєму зору південний небосхил, що огорнув безлюдне море, посередині якого височить острів Чистилища, і протилежний північному небосхилу, що огортає заселений суходіл, серед якого стоїть Єрусалим, де "загинув той святий", тобто Христос.
127-138. Є місце... — В глибині печери, що оточує Вельзевула (одне з імен Люцифера), є місце, де витікає струмочок "ледь чутний, та незримий", у цілковитій темряві, вздовж якого поети починають підніматися до поверхні південної півкулі. Мабуть, цей струмочок забирає в Пекло води Лети, що стікають сюди з верховини Чистилища.
139. Ми вийшли й зір звели на зорні стелі. — 3 астрономічних вказівок Данте випливає, що поети вийшли до підніжжя гори Чистилища години за півтори до сходу сонця, 10 квітня, так що їх сходження від центру землі тривало приблизно 21 годину.
Усі три кантики ("Пекло", "Чистилище", "Рай") автор закінчує тим самим словом "stelle" ("зорі").
Додержуючи принципу примату змісту, наш переклад все ж намагається відтворити, бодай частково, звучання оригіналу.
ЧИСТИЛИЩЕ
ПІСНЯ ПЕРША Вступ. — Чотири зірки. — Катон
3. Страшна пучина — Пекло, опис якого становить сюжет першої частини Дантового твору.
4. Друге царство — Чистилище, розташоване кільцями по схилах величезної гори, що височить серед океану, який, згідно з уявленнями Птолемеєвої системи, вкриває всю південну півкулю Землі. На пласкому версі цієї гори — Земний Рай, де жили до гріхопадіння Адам і Єва (Бібл.).
9. Калліопа — муза епічної поезії (ант. міф.).
11. Сороки — обернені на птахів смертні сестри пієриди — дочки фесалійського царя Пієра, що мали зухвалість викликати муз на змагання в мистецтві співу і зазнали поразки (Метам. V).
19. Ясна планета — Венера.
21. Риби — зодіакальне сузір'я.
23. Зір чотири — мабуть, не видне на небі північної півкулі сузір'я Південного Хреста, про яке Данте міг дізнатися з розповідей мандрівників, або хоч з "Книги" Марка Поло, чи з "Альмагеста", основного твору великого астронома античності Птолемея. Деякі коментатори вважають, що ці чотири зірки символізують чотири "основні" (природні) чесноти стародавнього світу (мудрість, справедливість, мужність і поміркованість).
31. Стара людина — державний діяч Римської республіки Катон Молодший (95-46 pp. до н. є.), який, дізнавшись про перемогу свого політичного ворога Юлія Цезаря, вкоротив собі віку. Данте робить його, язичника, наглядачем суто християнського Чистилища, мабуть, через його репутацію дуже справедливої людини, або, може, й під впливом Луканової "Фарсалії".
40. Хмура струмина — струмок, уздовж якого Віргілій і Данте пройшли з Пекла на берег гори Чистилища.
53. Жона небесна — Беатріче.
77. Мінос — у грецькій міфології — справедливий цар-законодавець Криту. Після смерті він став одним з трьох суддів потойбічного світу (разом з Еаком і Радамантом) (див. П. V).
79. Марція — Катонова дружина, що разом з Віргілієм та більшістю відомих своїми чеснотами дохристиянських діячів не потрапила до Раю (див. П. IV, 128).
82. Твоїх сім царств — тобто сім кіл Чистилища.
88. Хвилі злі — хвилі Ахерону, що омивають Пекло.
90. Коли закон знайшов мене в імлі. — Згідно з християнськими легендами, Ісус Христос, за час між стратою на Голгофі і воскресінням, зійшов до Пекла і вивів звідти біблійних і античних праведників, між ними і Катона, якого поставив наглядачем над створеним у той час Чистилищем. Мета Чистилища — очищення душ християн-грішників, які звернулися до Бога.
96. Комишем його підпережи. — Комиш вважався символом смирення.
ПІСНЯ ДРУГА Передчистилище. — Ангел-стерничий. — Каселла
1-3. Згідно з середньовічними географічними уявленнями, що їх поділяв Данте, на протилежному кінці земного діаметра, проведеного з гори Чистилища, розташоване на горі Сіоні святе місто іудеїв і християн — Єрусалим. Оскільки і гора Чистилища, і Єрусалим мають спільний горизонт, то в описуваний час сонце в Єрусалимі саме заходило, щоб незабаром з'явитися над Чистилищем.
4-6. / ніч... спливла із Гангу, терези тримавши. — Єрусалим, за середньовічною географією, лежить у центрі суходолу. На крайньому сході цього суходолу — в Індії річка Ганг, на крайньому ж заході — Геркулесові стовпи (Гібралтар), Іспанія і Марокко. Коли в Єрусалимі заходить сонце, то від Гангу насувається ніч. В описувану пору року, тобто в час весняного рівнодення, вона тримає в руках терези, тобто перебуває в сузір'ї Терезів, протистоячи сонцю, що перебуває в сузір'ї Барана. Після ж літнього сонцестояння, як меншать день почне, ніч вийде з сузір'я Терезів, тобто кине їх.
46. "В ісходе Ізраїлеве..." (церк.) — "Коли Ізраїль виходив з Єгипту"
(початок 114 псалма).
57. З півнеба вже прогнала Козерога. — У мить сходу сонця сузір'я Козерога було на меридіані, а тепер стало наближатися до заходу.
91. Касета. — Каселла да Пістойя — відомий свого часу співак і композитор, друг Данте.
94-105. Каселла розповідає поетові, що душі тих, що шлях їм не лежить на Ахерон, тобто не засуджених на муки Пекла, злітаються після смерті до гирла Тібру, звідки ангел відвозить їх у човні на острів Чистилища. Він довго не брав з собою Каселлу, але той не бачить у цьому кривди, бо ангел-перевізник робить це не сам, а справедливій підлягає волі. Папа Боніфацій VIII проголосив різдво 1299 року початком першого церковного "ювілею" — річного строку, протягом якого католицька церква обіцяла всякі посмертні пільги й розгрішення всім, хто прийде на прощу до Рима. Дія "Чистилища", за обчисленнями коментаторів, відбувається навесні 1300 року, тобто якраз через три місяці. Тому ось уже три місяці ангел вантажить до свого човна тих,, хто бере в цьому "ювілеї" участь (натурою або, переважно, грішми й дарунками на церкву). 112. "Любов, що думці промовля моїй..." — канцона Данте з третьої книги його твору "Бенкет". 119. Старий — Катон.
ПІСНЯ ТРЕТЯ
Передчистилище. — Душі вмерлих, не примирених з церквою. — Король Сицилії Манфред
25-27.