Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі) (Частина друга) - Сторінка 96

- Мігель де Сервантес -

Перейти на сторінку:

Arial

-A A A+

572. ...стає пеньком, що царював над жабами...— за байкою римського байкаря Федра, Юпітер кинув жабам пеньок, щоб він царював над ними.

РОЗДІЛ LIV

С. 584. ...указ про вигнання...— Королівський указ про вигнання з Іспанії морисків (маврів вихрестів). Вони мали вирушити на кораблях до Африки, а майно їхнє підлягало конфіскації. Серед інших обвинувачень проти іспанських маврів особливо підкреслювалося те, що вони збиралися повстати проти іспанської влади і, з допомогою своїх африканських одноплемінників, заснувати в Андалусії незалежну мавританську державу.

РОЗДІЛ LV

С. 588. Палац Галіани — тобто "царські палати", "райська обитель". Галіана, за давніми переказами, була мавританською принцесою, що прийняла християнство і стала дружиною Карла Великого. її батько збудував для неї пишний палац на березі Тахо, біля Толедо. Руїни його й досі називаються палацом Галіани.

РОЗДІЛ LVII

С. 595. Бірене лютий, зраднику Енею...— Бірен (Бірено), герой Аріостового "Роланда Несамовитого", покинув свою кохану, як і Еней Дідону. [694]

РОЗДІЛ LVIII

С. 599. Гриф-птиця — чудовисько, наполовину орел, наполовину лев.

Сціпіон — славетний римський полководець Сціпіон Африканський (185-129 до н. є.), що зруйнував Карфаген (146 до н. є.).

С. 600. ...ревнивий ковальський бог скував Венеру й Марса...— У грецькій міфології Вулкан, бог ковальства, закував у тонку залізну сіть свою дружину Венеру і Марса, бога війни, з яким вона його зраджувала.

С. 601. Еклога — пасторальний твір.

Гарсіласо — іспанський поет Гарсіласо де ла Вега.

Хіноенс — великий португальський поет (1524-1580).

Актеон — у міфології юнак-мисливець, що мав нещастя побачити богиню Діану під час купання; щоб покарати його за цей блюзнірський вчинок, богині перекинули його в оленя, якого одразу розшарпали мисливські пси.

РОЗДІЛ LX

С. 610. Тут ти, зраднику, й помреш...— рядок зі старовинного іспанського романсу. С. 611. ...ми вже десь недалеко Барселони.— В ті часи Барселона та її околиці часто зазнавали нападів розбишак.

Озіріс — єгипетський бог. Роке сплутав Озіріса з Бузірісом, легендарним тираном сіцилійським.

РОЗДІЛ LXI

С. 617. ...світова зоря як і не голубила вуха...— Цей образ пов'язаний з тим, що уламки статуї на честь Мемнона, сина Аврори, світової зорі, при першому промінні сонця бриніли, як порвані струни. За легендою, так Мемнон відгукується на вітання своєї матері.

РОЗДІЛ LXII

С. 620. Шотландчик — астролог-шарлатан, що жив у Пармі наприкінці XVI в.

С. 625. Верхогони з кільцями — змагання вершників, під час якого треба було просилити списа в кільце.

С. 626. "Вірний пастух" — пастораль італійського поета Гваріні (1537-1612).

"Аманта" — пастораль італійського поета Торквато Тассо (1544-1595).

"Світоч душі" — трактат ченця домініканця Феліпе де Менесеса.

...діждеться свинка свого Мартинка.— Свиней кололи на Мартинів день (11 листопада).

РОЗДІЛ LXIII

С. 628. Монжуїк— фортеця на пагорбі біля Барселони.

РОЗДІЛ LXIV

С. 633. Левантійські береги — тобто східне узбережжя Піренейського півострова.

РОЗДІЛ LXV

С. 638. Бернардіно де Веласко — комісар, який наглядав за виселенням морисків, людина дуже жорстока.

...очі Аргусові...— Аргус — у міфології стоокий велетень, наглядав за коханою Юпітера, яку було обернуто коровою. [695]

РОЗДІЛ LXIX

С. 650. Мінос, Радамант — у міфології судді в підземному царстві Плутона. Немврод — легендарний цар давньої Халдеї, будував Вавілонську вежу, щоб дістатись до неба.

РОЗДІЛ LXX

С. 654. Ти, до скарг байдужий, як той мармур — рядок з вірша Гарсіласо де ла Веги.

РОЗДІЛ LXXIII

С. 664. ...він вичепурений краще за Мінга.— Йдеться про сатиричні куплети Мінго-Ревульго (див. приміт. до переднього слова другої частини "Дон Кіхота"). В першій строфі мовиться про вбрання МІнга: синій жупан і малинова куцина.

С. 667. Гей, пастуше, звідки ти...— рядки з народної пісні.

РОЗДІЛ LXXIV

С. 667. ...еклогу куди сильнішу від Саннадзарових...— Джйкомо Саннадзаро — італійський письменник (1456-1530), автор славетного в епоху Відродження пастушого роману "Аркадія" (1504).

С. 670. ...сім грецьких міст сперечалися за Гомера.— Афіни, Смирна, Родос, Коло-фон, Саламин, Хіос та Аргос марно сперечалися, доводячи, що кожному з них належить честь бути батьківщиною великого поета.

...переносити їх до Старої Кастілії...— Наприкінці підробленої другої частини "Дон Кіхота" плагіатор нахвалявся розповісти про пригоди Рицаря Сумного Образу в Сала-манці, Авілі та Вальядоліді (Старій Кастілії).

Анатоль ПЕРЕПАДЯ