Ендшпіль - Сторінка 2

Навіщо ти так зі мною розмовляєш?

Пауза.

Гамм (холодно). Пробач. (Пауза. Голосніше). Я сказав: пробач. Клов. Я чую.

Пауза. Кришка бака піднімається. Звідти вистромлюється рука Harra, яка хапається за край бака. Потім виникає голова. В руці у Harra — печиво. Н а г г дослухається.

Гамм. Зерно твоє зійшло? Клов. Ні.

Гамм. Може, слід було посапати довкола і подивитися, чи не проросло воно?

Клов. Не проросло.

Г а м м. А чи не зарано ще?

Клов. Якби воно мусило прорости, то давно б уже проросло. (Зривається на крик). Ніколи воно не проросте.

Пауза.

Гамм. Так, веселого мало. (Пауза). Але ж так завжди воно наприкінці дня, правда, Клов? Клов. Завжди.

Гамм. Кожен день так кінчається, хіба ж ні, Клов? Клов. Начебто.

Пауза.

Гамм (занепокоєно). Але ж що відбувається, що відбувається?

Клов. Щось, певно, рухається своїм курсом.

Пауза.

Гамм. Добре, йди собі. (Відкидається на спинку фотеля, сидить нерухомо).

Клов теж не рухається, раптом голосно зітхає.

(Гамм випростовуеться). Я, здається, наказав тобі йти.

Клов. Я стараюся. (Йде до дверей, зупиняється). Із самого народження.

Гамм. А ми продовжимо. (Відкидається на спинку фотеля, сидить нерухомо).

Нагг стукає по кришці другого бака. Пауза. Він б'є ще дужче. Кришка піднімається, вистромлюється рука Н е л л, яка хапається за край бака, потім виникає голова у мереживному очіпку. Надзвичайно біле обличчя.

Н ел л. Що таке, мій голубе? (Пауза). Бажання прокинулося?

Нагг. Ти спала?

Н е л л. Та де!

Нагг. Поцілуй мене.

Н е л л. Ми не зможемо.

Нагг. Треба спробувати.

їхні голови тягнуться одна до одної, але не дотягуються і вертаються кожна на

своє місце.

Н е л л. На біса щодня ламати цю комедію?

Пауза.

Нагг. В мене зуб випав.

Н е л л. Коли?

Нагг. Вчора він ще був.

Н е л л (замріяно). Гай-гай, учора!

Повільно, наче долаючи опір, обертаються одне до одного.

Нагг. Ти мене бачиш?

Н е л л. Ледь-ледь. А ти?

Нагг. Що саме?

Н е л л. Бачиш мене?

Нагг. Ледь-ледь.

Н е л л. Тим краще, тим краще.

Нагг. Не кажи так. (Пауза). Очі вже геть у нас нікудишні. Н е л л. Так.

Пауза. Обертаються одне до одного.

Нагг. Ти мене чуєш? Н е л л. Так. А ти?

Нагг. Так. (Пауза). А вуха ще цілком годящі. Н е л л. Що? Нагг. Вуха.

Н е л л. Еге. (Пауза), hy, що ти ще мені маєш сказати? Н а г г. А пам'ятаєш... Н е л л. Ні.

Н а г г. Той випадок з тандемом, коли нам відтяло наші кінцівки.

Вони сміються. Н е л л. Це в Арденнах було.

Вони сміються, але не так щиро. Н а г г. Біля Седану.

Вони сміються ще менш завзято. Пауза.

Тобі не холодно?

Н е л л. Так, дуже холодно. А тобі?

Н а г г. Я весь закоцюб. (Пауза). Хочеш назад?

Н е л л. Так.

Н а г г. Ну то йди.

Нелл не рухається.

Чому ж ти не йдеш? Нелл. Не знаю.

Пауза.

Н а г г. Тирсу він замінив тобі?

Нелл. Хіба ж то тирса? (Пауза. Стомлено). Ти не міг би висловлюватися точніше?

Н а г г. Ну то хай буде пісок. Яка різниця? Нелл. Різниця є, і велика.

Пауза.

Н а г г. А колись була тирса. Нелл. Згадала бабаї

Н а г г. А зараз — пісок. (Пауза). З пляжу. (Пауза. Голосніше). Зараз це — пісок, який він приносить із пляжу. Нелл. Пісок. Н а г г. Він тобі міняв його? Нелл. Ні.

Н а г г. І мені не міняв. (Пауза). Треба свого домагатися. (Пауза. Показує печиво). Хочеш шматочок?

Нелл. Не хочу. (Пауза). Шматочок чого?

Н а г г. Печива. Я тобі половинку залишив. (Він розглядає печиво. З гордістю). Три чверті. Для тебе. Бери. (Простягає їй печиво). Не хочеш? (Пауза). Тобі негаразд?

Гамм (стомлено). Та помовчте, їй-богу, ви ж мені спати заважаєте. (Пауза). Трохи тихіше. (Пауза). Якби я заснув, то накохався б, мабуть, донесхочу. Ходив би по лісах. Бачив би... й небо, і землю. Бігав би. А вони б за мною ганялися. А я тікав би. (Пауза). Природа! (Пауза). Щось там у мене крапає в голові. (Пауза). Так, наче там с©рце, серце у голові.

Пауза.

Harr (тихим голосом). Чуєш, що каже? Серце у нього в голові! (Тихенько хихоче).

Н е л л. З таких речей, Нагг, не можна сміятися. Чому це завжди тебе так смішить?

Нагг. Тихо ти!

Н е л л (анітрохи не тихіше). Нічого не буває смішнішого за нещастя, тут я з тобою згодна. Але... Нагг (обурено). Ну, ти!

Н е л л. Так, так, то є найкумедніша річ у світі. От ми й сміємося, от ми й регочемо попервах. Але нещастя, воно завжди однакове. Це як анекдот, який нам часто розповідають і який нам здається все ще дотепним, хоча ми вже й не сміємося. (Пауза). Ну що ти ще маєш мені сказати?

Нагг. Нічого.

Н е л л. Добре подумай. (Пауза). Ну що ж, тоді я тебе залишу. Нагг. Так ти не хочеш печивка? (Пауза). Я можу його зберегти для тебе. (Пауза). Я чомусь подумав, що ти мене залишаєш. Н е л л. А я таки тебе залишаю. Нагг. А ти могла б мене перед тим почухати? Н е л л. Ні. (Пауза). А де саме? Нагг. Та спину ж.

Н е л л. Ні. (Пауза). А ти сам почухайся об край. Нагг. Це не там, а нижче. Де поперек. Н е л л. Який іще поперек?

Нагг. Ну поперек. (Пауза). Не можеш? (Пауза). А вчора так ловко мене почухала.

Н е л л (замріяно). Гай-гай, учора!

Нагг. То що, не можеш? (Пауза). А хочеш, я тебе почухаю? (Пауза). Ти знову плачеш? Н е л л. Я намагалася.

Пауза.

Гамм (тихо). Видно, судина якась кровоносна розірвалася.

Пауза.

Нагг. Що він сказав?

Н е л л. Видно, судина якась кровоносна розірвалася. Н а г г. Ну й що це означає? (Пауза). Нічого не означає. (Пауза). Хочеш, я тобі розкажу анекдот про кравця? Н е л л. Навіщо він мені? Нагг. Для розваги. Н е л л. Він не смішний.

Н а г г. А ти завжди сміялася. (Пауза). За першим разом ти взагалі мало не вмерла зо сміху.

Н е л"л. То було на озері Комо. (Пауза). Пополудні якось, у квітні. (Пауза). Уявляєш?

Нагг. Що саме?

Н е л л. Що ми колись собі плавали човном по озеру Комо. (Пауза). Пополудні, у квітні.

Н а г г. А напередодні ми заручилися. Н е л л. Заручилися!

Н а г г. Ти так реготала, що перевернувся наш човен. Ми мало не потонули.

Н е л л. А все через те, що я була така щаслива.

Н а г г. Та де! Зовсім не через це, а тому, що анекдот мій — дуже смішний. Інакше б ти не сміялася. Кожного разу, коли я тобі його розповідаю.

Н е л л. Там було дуже й дуже глибоко. І видно все геть до самого дна. І таке все біле. І чисте.

"Ендшпіль" в театрі-студіТ на Єлисейських полях (1957).

Н а г г. Ну то слухай ще раз. (Голос та інтонація професійного оповідача). Якось одному англійцю (удає з себе англійця, тоді знову прибирає свого нормального виразу обличчя) до новорічних свят закортіло мати нові смугасті штани. От він пішов до кравця, і той зняв із нього мірку. (Голосом кравця). "Т-е-е-кс, приходьте, будьте ласкаві, через чотири дні — все буде готове". Добре. Минає чотири дні. (Голосом кравця). "Sorry. Чи не міг би пан прийти через тиждень, мені треба переробити сідницю". Добре. Сідниця — то річ марудна. Минає тиждень. (Голосом кравця). "Даруйте, бога ради, але прийдіть через десять днів. Мені пах щось не вдався". Що ж, нічого не вдієш. Пах — це деталь делікатна. Минає ще десять днів. (Голосом кравця). "Мені дуже прикро, але прийдіть, будь ласка, через два тижні. Я трохи матню напартачив". Ну, що поробиш, гарна матня — це тобі не холоша якась. (Пауза. Нормальним голосом). Погано я розповідаю. (Пауза. Сумно). З кожним разом все гірше та й гірше. (Пауза. Голосом оповідача). Так от, одне слово, поки вони те та се, а вже й Великдень надворі. Кравець тим часом згортає роботу і петлі обкидає. (Удає з себе англійця, відповідним голосом). "Та що це за Goddamn, сер, їй-богу! Скільки можна знущатися! Господь Бог за шість днів, ви чуєте, за шість днів сотворив світ. Так, добродію, весь, уявіть собі, весь цей СВІТ! А ви вже три місяці колупаєтесь і ніяк мені штани пошити не можете!" (Голосом кравця, обурено). "Але ж, шановний пане! Шановний пане! Ви подивіться (зневажливо, з огидою) на світ... (пауза) і ви подивіться на (жест, сповнений поваги та любові) — MOT ШТАНИ!" (Пауза. Він позирає на Нелл, яка байдуже й тупо дивиться перед собою, потім надсадно сміється, уриває сміх, повертається до Нелл і знову регоче). Гамм. Годі!

Нагг здригається, замовкає. Нелл. Можна було дно побачити.

Гамм (роздратовано). Що, не закінчили ще? Так оце досі й не закінчили? (Раптом зривається на крик). І коли вже цьому кінець настане?

Нагг ховається в бак, опускає за собою кришку. Нелл не рухається.

Ну от про що вони можуть говорити, про що? (Несамовито). Півцарства за асенізатора! (Дме у свисток).

З'являється Клов.

Забери звідси це лайно! Викинь його в море!

Клов іде до баків, зупиняється.

Нелл. Таке біле.

Гамм. Що? Що там вона верзе?

Клов схиляється над Нелл, намагається намацати пульс.

Нелл (тихо, до Клова). В пустелю.

Клов відпускає її руку, пхає Нелл у бак, закриває кришку, йде на своє місце.

К л о в (стає позад фотеля). Пульс зовсім зник. Г а м м. О, на такі штуки наша трухлявина вдатна. Що там вона белькотала?

Клов. Йди, каже, у пустелю.

Гамм. І на біса воно мені? Більше нічого?

Клов. Нічого.

Гамм. Ну, а далі що?

Клов. Далі я не зрозумів.

Гамм. Ти її там замкнув?

Клов. Так.

Гамм. Обох замкнув?

Клов. Так.

Гамм. Треба як слід закрутити кришки.

Клов іде до дверей. Із цим можна й не квапитися.

Клов зупиняється.

Мій гнів ущух, тепер пісяти хочеться.

Клов. Піду пошукаю катетер. (Іде до дверей). Гамм. Із цим можна й не квапитися.

Клов зупиняється.

Принеси-но мені гамівні ліки.

Клов. Ще не час. (Пауза). Ти ж допіру приймав тонізуюче, хіба одразу так можна, воно ж не подіє.

Гамм. Зранку тебе збуджують, а надвечір заспокоюють. Чи навпаки? (Пауза). Лікар той, стариган, вже помер, звичайно?

Клов. То хіба ж він такий вже старий?

Гамм. Так помер він чи ні?

Клов. Звичайно. (Пауза). І ти мене про це питаєш?

Пауза.

Гамм. Покатай мене трохи.

Клов стає за фотелем і помалу штовхає його вперед. Не так швидко!

Клов штовхає далі.

А тепер довкола світу!

Клов штовхає далі.

Попід стінками. А тепер розвертайся й до центру.

Клов штовхає далі.

Я ж посередині, у самому центрі був, правда? Клов. Правда.

Гамм. От якби мати справжній фотель на колесах. На великих таких. Од велосипеда. (Пауза). Ти ж попід стінкою мене везеш? Клов. Попід стінкою.

Гамм (тягнеться рукою, хоче намацати стіну). Неправда! Навіщо ти брешеш мені!

Клов (штовхає фотель упритул до стіни). Та ось вона. Гамм. Стій!

Клов ставить фотель біля задньої стіни.

(Обмацує стіну. Пауза).