Про славних жінок - Сторінка 41

до Р. Х.

157

Цезар, Гай Юлій (100 – 44 рр. до Р. Х.).

158

Анк Марцій – четвертий цар Рима.

159

Помпей (106 – 48 рр. до Р. Х.) у 67 році отримав надзвичайні повноваження для боротьби з піратами. Здобув перемогу над Мітридатом. Учасник 1-го тріумвірату (Красс, Цезар). Зазнав поразки від Цезаря, свого тестя, при Фарсалі. Втік у Єгипет, там його вбили за наказом Птолемея XIII.

160

Клієнт – людина, що залежала від свого патрона і користувалася його покровительством.

161

Едил – службова посада.

162

Марк Порцій Катон (Молодший) (95–46 рр. до Р. Х.). Був ворогом Цезаря. Втік в Утику (Північна Африка).

163

Марк Юній Брут (85–42 рр. до Р. Х.) – учасник змови проти Цезаря. Після вбивства втік, зібрав військо, але зазнав поразки і покінчив самогубством.

164

Октавіан, або Август – наступний імператор після Цезаря (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").

165

Проскрибовані – оголошені поза законом.

166

Квінт Гортензій (114 – 50 рр. до Р. Х.) – оратор і юрист. Консул у 69 р. до Р. Х.

167

Сніг у Римі не випадає.

168

Касталія – джерело на Парнасі, присвячене Аполлонові та Музам.

169

Корніфіцій (І ст. до Р. Х.) – державний діяч, товариш Катулла.

170

Аристобол IV (31 – 7 рр. до Р. Х.); Александр народився 35 р. і загинув тоді ж, коли й брат.

171

Сталося це у 29 р. до Р. Х.

172

Клеопатра VII (69–30 рр. до Р. Х.).

173

Псилли – ворожбити та знахарі.

174

Першої версії дотримується і Светоній (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").

175

Марк Антоній (83–30 рр. до Р. Х.).

176

Цинцинат – римський полководець і консул, вважався взірцем добродійства і хоробрості.

177

Фабрицій прославився справедливістю і благородством.

178

Курій вважався одним із найблагородніших мужів Рима.

179

Калігула – прізвисько Гая Цезаря. Імператор з 73 до 41 р. до Р. Х.

180

Тиберій – імператор (42 р. до Р. Х. – 37 р. після Р. Х.).

181

Германік (15 р. до Р. Х. – 19 р. після Р. Х.).

182

Нерон (37–68) – імператор з 54 р.

183

Гай – тобто Калігула.

184

Лектика – закриті ноші.

185

Змову розкрили у 65 р.

186

Хіліарх – керівник тисячі воїнів.

187

Луцій Анней Сенека (4 р. до Р. Х. – 65 р. після Р. Х.) – філософ, наставник імператора Нерона.

188

Вершники – другий (після сенаторів) сан аристократів.

189

Ростра – звичайно ніс корабля. Трофейними рострами прикрашали ораторські трибуни.

190

Вітелій Авл (12–69 рр.) – імператор.

191

Веспазіан Тит Флавій (9 – 79 рр.) – імператор з 69 р.

192

Проба – добрий, випробуваний, порядний (лат.).

193

Роки життя – орієнтовно 315–366.

194

Вільні мистецтва – діалектика, граматика, риторика.

195

Центон – поема, що складається з віршів різних поетів, "шматочки".

196

Фаустина Августа(Молодша) (130–176 рр.) – римська імператриця з 161 р.

197

Елагабал (або Геліогабал) – прізвисько Марка Аврелія Антоніна (204–222), римського імператора з 218 р. Був верховним жерцем сирійського бога сонця – Елагабала. Від цього й отримав своє прізвисько.

198

Каракалла (186–217 рр.) – прізвисько Марка Аврелія Севера Антоніна. Відомий також під іменем Септимій Бассіан. Під час його правління закінчився процес становлення Рима як столиці імперії. Славний також тим, що побудував терми у Римі (206 р).

199

Лат. varius – "різний".

200

Макрин (164–218), римський імператор з 217 р. Перший імператор, що не належав до сенатської аристократії. Походив із сану вершників. Родом з Кессарії.

201

Йдеться, очевидно, про те, що Елагабал походив із сирійської знаті.

202

Один із семи пагорбів Рима.

203

Пальміра (з арамейської – "пальмове місто") – великий торговий центр у Сирії. Від І ст. була під владою Римської імперії, Каракалла надав їй статус колонії. Оденат, чоловік Зеновії, значно розширив пальмірійські володіння, долучивши Месопотамію. Після вбивства Одената у 267 р. правління перебрала Зеновія (240–275 рр.).

204

Сарацини – арабське плем'я.

205

Лонгин – афінський ритор і філософ, представник неоплатонізму.

206

Авреліан – тобто імператор Луцій Авреліан, що правив у 270–275 рр.

207

Маркомани – германське плем'я. Осіли на території сучасної Чехії, у ході війни дійшли до Верхньої Італії.

208

Сьогодні Майнц.

209

Вільні науки – навчальний цикл із трьох вільних наук: граматики, діалектики, риторики.

210

Йдеться про Св. Петра.

211

Янікул – один із пагорбів Рима.

212

Матея 22, 13: "Киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів".

213

Відома як Ірена Афінська (752–803 рр.). Правила з 797 до 802 р.

214

Йдеться про Константина V (718–775 рр.).

215

Леоказар, або Леон Хазарос (750–780 рр.).

216

Карл Великий (768–814) – король Франції, засновник Римської імперії Середньовіччя. Коронований у Римі папою Левом ІІІ у 800 р. Прагнув відновити Римську імперію. При дворі зібрав багато освічених людей, був ініціатором створення наукової "Академії" за античним зразком.

217

Боккаччо родом із Флоренції.

218

Оттон IV (1175–1218 рр.) – король Німеччини, імператор Римської імперії Середньовіччя.

219

Констанція (1154–1198).

220

Генріх VI (1165–1197) – син Фрідріха I.

221

Йдеться про Фрідріха II (1194–1250) – імператора. Отримав прізвисько "stupor mundi" (щось на зразок "тупість світу").

222

Сена – місто в Умбрії.

223

Мессана – сьогодні Мессіна.

224

Фрідріх III (1272–1337).

225

Ліпарі – один з Еолійських островів.

226

Роланд, або Орландо (1296–1361).

227

Йоанна I (1326–1382) – титулована королева Єрусалима і Сицилії (1343–1382).

228

Принц Карл (1298–1328).