Quo vadis - Сторінка 106

Пінцій, або т. зв. Садовий пагорб, розташований у північній частині Рима; на схилах Пінція були сади Помпея, Лукулла, Саллюстія, Аціліїв, Доміціїв та ін. Лукулл Луцій Ліциній (117–57 до н. е.) — римський державний діяч і полководець, казковий багатій. Гай Саллюстій Крисп (86–35 до н. е.) — римський політичний діяч, історик.

325

Ацілії — давній плебейський рід.

326

Амеріола — місто в Сабінській області (на північний схід од Рима).

327

Персефона — у грецькій міфології богиня підземного царства; дочка Деметри; тотожна римській Прозерпіні.

328

"Прохідний дім" (лат.).

329

Іда — гірське пасмо в Малій Азії з піком Гаргар, де, згідно з міфом, відбулося священне одруження Зевса та Гери.

330

Евандр — у римській міфології герой, син Меркурія; Евандру приписували введення в Італії культу Геракла.

331

Нума Помпілій — за переказами, другий римський цар (кінець VIII ст. до н. е.).

332

Пенати — боги — охоронці домашнього вогнища, покровителі суспільства та держави.

333

Сирма — довгий одяг із шлейфом, який носили трагічні актори.

334

Ніобіди — діти Ніоби.

335

Сади Мецената — біля західного схилу Есквілінського пагорба; названі по імені Тая Цільнім Мецената (помер 8 до н. е.), друга імператора Августа і знаменитого покровителя поетів.

336

Хліба й видовищ!.. (Лат.)

337

Епілима — вид дешевих пахощів із сильним ароматом.

338

Понтій Пілат — прокуратор Юдеї в 26–36 pp.

339

Тартар — у грецькій міфології найтемніша та найглибша частина Аїду.

340

…вдягти в "скорботну туніку". — Цю туніку, просочену горючою сполукою (зазвичай — смолою), надягали на приречених до спалення.

341

Кліо — муза історії.

342

…іменем дев'яти Лібетрійських німф… — Місто Лібетри у Фессалії було знамените джерелом, присвяченим дев'яти музам.

343

…імператор Гай, був жорстокою людиною… — Натяк на утиски юдеїв за Калігули.

344

Софокл (бл. 496–406 до н. е.) — великий грецький драматург.

345

…Хроноса, який пожирає власних дітей. — Хронос (грецьк. "час") — один із смислообразів, пов'язаних у грецькій міфології з богом Кроносом, батьком Зевса. За пророцтвом, Кроноса мав позбавити влади його власний син. Тому Кронос ковтав своїх дітей одразу після їх народження (подібно до того, як час-вічність "ковтає" дні, місяці, роки). Цієї долі уникнув лише Зевс, якого його мати Рея сховала й виростила в печері на Криті.

346

коський одяг (лат.).

347

Нижня частина в'язниці, розташована повністю під землею, що має тільки один отвір у стелі. Там помер від голоду Югурта. (Прим. авт.)

348

Мірмілони ("рибки"), або секутори ("переслідувачі"), виступали на гладіаторських іграх у важкому ("галльському") озброєнні; їхні супротивники — ретіарії ("рибалки") виступали у легкому вбранні, озброєні лише тризубцем і сіттю.

349

Селістернії та лектистернії. (Прим. авт.)

350

Атлаські гори — гірський хребет у Мавританії.

351

Епір — область у західній частині Північної Греції.

352

ранкові ігри (лат.).

353

Кунікул — приміщення під ареною.

354

Голгофа — місце, на якому, згідно з євангельською оповіддю, було розіп'ято Ісуса Христа; пагорб за міським муром Єрусалима.

355

Сіон — пагорб у південно-західній частині Єрусалима, найдавніше місце міста; у біблійських пророків назва "Сіон" поширюється на все Юдейське царство й часто означає царство Боже.

356

В ім'я Христа! (Лат.)

357

Пілеолус — кругла шапочка.

358

Сполінарій — місце, де добивали важкопоранених і роздягали вбитих гладіаторів.

359

велика діва (лат.).

360

Харон — у грецькій міфології перевізник померлих через ріки Аїду.

361

Ліктори — почесна варта вищих магістратів.

362

Peractum est! (Прим. авт.)

363

Живи, цезарю, імператоре! На страту роковані вітають тебе! (Лат.)

364

Не тебе шукаю — рибу,

Чом тікаєш, галле? (Прим. авт.)

365

Лігурія — область у західній частині Північної Італії.

366

Ти, меотійська проказо! — Місцевість поблизу Меотиди (Азовського моря) вважалася в давнину нездоровою.

367

Христос царює!.. (Лат.)

368

За Христа! За Христа! (Лат.)

369

без зброї та без уміння (лат.).

370

…ідилії Феокріта… — Феокріт із Сиракуз (1-ша пол. IІІ ст. до н. е.) — засновник жанру буколічної поезії. Ідилія у Феокріта — невеликий вірш, переважно на пастушу (буколічну) тему.

371

Дедал, якому, згідно з іншими версіями міфу, вдалося долетіти з Криту до Сицилії, в римських амфітеатрах гинув такою самою смертю, як Ікар. (Прим. авт.)

372

Дірка — у грецькій міфології дружина фіванського царя Ліка, що багато років утискувала коханку Зевса Антіопу. Коли сини Зевса й Антіопи Зет і Амфіон виросли й захопили Фіви, вони стратили Дірку, прив'язавши її до рогів дикого бика.

373

Пасіфая — дочка бога Геліоса, дружина критського царя Міноса. За те, що Мінос порушив свою обіцянку принести в жертву Посейдону величезного бика, Посейдон навіяв Пасіфаї пристрасть до тварини; від цього зв'язку народився потворний людино-бик Мінотавр.

374

невинні тіла (лат.).

375

Семіаксії — буквально "напівколесовані", презирливо-іронічна назва ранніх християн, яких спалювали на стовпах, обкладених хмизом.

376

Прислів'я, що означає: ось найдурніший із дурнів. (Прим. авт.)

377

Геній смерті. (Прим. авт.)

378

Тебе, кораблю, хай ведуть

Кіприда — могутня з богинь,

Братів Єлени — зірок — промені,

Вітрів повелитель і батько… (Лат.)

379

Куди йдеш, Господи? (Лат.)

380

Pons Triumphalis. (Прим. авт.)

381

Септа Юлія — приміщення для голосування на північному схилі Капітолію.

382

Місту і світу! (Лат.)

383

Флавій Сабін Tum — старший син Веспасіана.

384

…і Прокул, і Арарик, і Авгурин, і Ґрат… і Проксум… — Маються на увазі учасники змови Пізона вершники Церварій Прокул, Вулкацій Арарик, Юлій Авгурин, Мунацій Ґрат і преторіанський трибун Стацій Проксум.

385

Помпей, Корнелій Марціал, Флавій Непот і Стацій Доміцій — преторіанські трибуни.

386

…поки півнів розбудив… — тобто галлів (від лат. gallus — "півень").

387

Базиліка Петра — собор Св. Петра, який будувався за участі Мікеланджело.