Собор Паризької Богоматері - Сторінка 94
- Віктор Гюго -до н. е.) — римський архітектор, автор трактату "Про архітектуру".
100
"Історія галліканської церкви", книга II, період III, фоліо 130, стор. 1. (Прим. авт.)
101
Віньйоль (Жак Бароціо) — відомий італійський архітектор XVI ст., при королі Франціску І кілька років жив і працював у Франції.
102
…дожило до часів Вільгельма Завойовника — тобто до XI ст.
103
Перервані діла залишаються незакінчені. — Вергілій (лат.).
104
Це те мистецтво, що зветься, залежно від місцевості, клімату і населення, ломбардським, саксонським та візантійським. Ці чотири споріднені різновиди архітектури існують паралельно; кожен з них має свій особливий характер, але в основі їх лежить той самий принцип півкруглого склепіння. "Всі не на одне лице, однак дуже подібні" і т. ін. (Прим. авт.).
105
Цю дерев'яну частину шпиля знищила блискавка в 1823 році. (Прим. авт.)
106
Своєрідне (лат.).
107
Григорій VII — папа римський з 1073 по 1085 р.
108
Вірність громадян володарям, що, однак, інколи переривається заколотами, породила багато привілеїв (лат.)
109
Юліан Відступник збудував свої терми. — Терми — староримські купальні, згодом використані як палацові приміщення для диспутів, гімнастичних ігор, бібліотек та ін. — Юліан — римський імператор, до початку царювання був римським намісником у Галлії, де відбудовував зруйновані міста; у 50-х роках IV століття жив у Парижі.
110
Паск'є Етьєн (1529–1615) — французький правознавець, автор "Листів Паск'є", що вміщують багатий матеріал з історії Франції XVI ст. — Фавен Андре (друга половина XVI ст.) — автор численних робіт із середньовічної історії Франції).
111
…у пам'ять про те болото, що до нього Камюложен затягнув Цезаря. — Камюложен — вождь племені паризіїв, очолив у І ст. до н. е. опір галльських племен, що жили на берегах Сени, військам Юлія Цезаря. Захищаючи місто Лютецію (стародавня назва Парижа), загинув у битві в 52 р. до н. е.
112
Альгамбра — старовинний палац та архітектурний ансамбль у Гренаді, в Іспанії, створений в XIII–XIV ст. ст.; чудовий пам'ятник середньовічної маврітанської архітектури. — Шамборський замок — пишна споруда XVI ст. у стилі французького Відродження.
113
Ми з сумом, що змішується з обуренням, бачили, як намагалися збільшити, перекроїти й переробити, тобто зруйнувати цей чудовий палац. Руки сучасних нам архітекторів надто грубі, щоб торкатися цих тендітних творінь епохи Відродження. Ми не втрачаємо надії, що вони цього й не насміляться зробити. Крім того, зруйнувати тепер Тюїльрі було б не тільки грубим варварством, яке примусило б почервоніти навіть п'яного вандала, але було б зрадою. Тюїльрі не просто шедевр мистецтва шістнадцятого століття, але й сторінка історії дев'ятнадцятого. Цей палац належить уже не королю, а народові. Залишімо його таким, яким він є. Наша революція двічі поставила свій знак на його чолі. Один його фасад пробито ядрами 10 серпня, другий — 29 липня. Це святиня. (Париж, 7 квітня 1831 р.). (Примітка автора до п'ятого видання).
114
Міньяр П'єр (1612–1695) — французький живописець, уславився головним чином як автор парадних ідеалізуючих портретів, переважно жіночих. Стояв на ворожих реалізмові позиціях. 1690 р. очолив Паризьку Академію художеств і став "першим живописцем короля" при дворі Людовіка XIV.
115
Собор святого Петра — одна з найкрупніших пам'яток італійської архітектури доби Відродження; у створенні його (XVI–XVII ст. ст.) брали участь такі великі майстри, як Батісто Альберті, Брамонте, Рафаель, Мікеланджело та ін.
116
…як конституція III року нагадує закони Міноса. — Мінос — могутній цар о. Кріту, що вславився мудрим законодавством, у складанні якого йому допомагав сам верховний бог Зевс {міф.). — Конституція III року — конституція, проголошена у Франції 22 серпня 1795 р. (третього року Республіки за календарем Першої буржуазної революції), закріплювала перемогу буржуазної контрреволюції над народом.
117
Давати ляпаси та вискубувати волосся (середньовічна латинь).
118
Назва папської булли (лат.).
119
Вівтар ледарів (лат.).
120
"Quazimodо" (лат.) — ніби, майже. Так у католиків називається перша після великодня неділя — провідна неділя.
121
Пастух лютого стада сам ще лютіший (лат.).
122
"Стиль мессідора". — Маються на увазі архітектурні пам'ятники часів якобінської диктатури, позначені неприхованим наслідуванням староримським взірцям і прагненням до пишної монументальності (наприклад, будівля Медичної школи в Парижі). — Мессідор — десятий місяць (від 19–20 червня по 18–19 липня за нашим стилем) республіканського календаря, введеного після буржуазної революції 1793 року, який діяв до 1805 року.
123
Сильний хлопець злий (лат).
124
Суфло Жак — французький архітектор XVIII ст., що збудував основну частину Пантеону.
125
Пломби — в'язничні камери-одиночки, розміщені на горищі Палацу дожів у Венеції. Вони мають свинцеву покрівлю, яка активно реагує на кожну зміну температури, що робить перебування в них жорстокою мукою.
126
Католицька молитва до діви Марії, що читається тричі на день. Король Людовік XI впровадив звичай дзвонити під час її читання.
127
Наче збуджені звуком сурми (лат.).
128
Бійка; перша причина — випите вино найкращої якості (лат.).
129
Де замикається коло (лат.).
130
Дозволене (лат.).
131
Недозволене (лат.).
132
Гуго II з Бізунсіо, 1326–1332. (Прим. авт.)
133
До загального наспіву (лат.)
134
Деякі вельможні жінки, яких не можна не прийняти, не завдаючи їм образи (лат.)
135
Кентавр — напівлюдина-напівкінь (міф.).
136
Гра слів. Дослівно: "Гей! Гей! Клод з кульгавим!" (Лат.)
137
Абат Мартіна Блаженного (лат.)
138
"Про приречення та вільну волю" (лат.).
139
Астольф — персонаж з рицарської поеми "Несамовитий Роланд" італійського поета доби Відродження Людовіко Аріосто. Верхи на крилатому коні рицар Астольф здійснює польоти на Місяць, у рай, у пекло тощо.
140
Гра слів: "l'abricotier" — абрикосове дерево і "l'аbri cotier" — прибережний притулок (франц.). Крім того, назву можна розшифрувати також як "притулок Котьє".
141
Реньє Матюрен (1573–1613) — французький поет, автор сатир, в яких описано звичаї; його творчість позначена рисами реалізму і відзначається барвистою народною мовою.
142
Вірю в бога (лат.).
143
Господа нашого (лат.).
144
Амінь (лат.).
145
…франш-контуаським акцентом. — Франш-Конте — французька провінція, що до XVII ст, входила до складу Германської імперії.
146
Помиляєшся, друже Клод (лат.).
147
Голуб.
148
"Тлумачення на послання святого Павла". Нюрнберг, Антоній Кобургер, 1474 (лат.).
149
"Абат монастиря Мартіна Блаженного, тобто король Франції, є каноніком за установленням і має невелику парафію, що належить церкві святого Венанція, і повинен засідати на місці скарбника" (лат.).
150
Ямбліх — грецький філософ-платонік III ст. до н. е.
151
Сікра — ступінчатий храм у стародавній Халдеї.
152
Дольмени — стародавні поховальні споруди у кельтів з кількох великих кам'яних брил і плит, поставлених вертикально і перекритих горизонтальною плитою. Кромлехи — ритуальні споруди, головним чином бронзового віку, у вигляді огорож, що їх використовували для поховань або релігійних церемоній. Тумулюс — кам'яні конусоподібні споруди, які ставилися на могилах. Гальгаль — брила землі та дрібного каміння, якими закривали вхід до гробниці.
153
Карнак — руїни староєгипетських храмів на правому березі Нілу.
154
…бурхливий період жакерій, прагерій і ліг. — Жакерія — селянське повстання у Франції 1358 року; спрямоване проти феодалізму, воно охопило кілька провінцій і було жорстоко придушене. Згодом цим терміном позначалися взагалі повстання селян проти феодалів. Прагерія — повстання реакційних феодалів у Франції проти королівської влади, що посилилась (1440); назване так за аналогією до повстання гуситів у Празі. Ліга — військова спілка дворян-католиків, метою якої була боротьба проти кальвінізму та обстоювання католицизму під час релігійних воєн у другій половині XVI ст. у Франції.
155
Тому, що звуся левом (лат.).
156
Черепаха (лат.) — захисний дах із щитів над головами воїнів, що йшли в наступ.
157
Рафаель Санті (1483–1520) — один з найвидатніших живописців італійського Відродження. Гужон Жан (1515–1568) — славнозвісний французький скульптор і архітектор доби Відродження. Палестріна Джованні (1525–1594) — італійський композитор.
158
…єресіархи… зробили широкі проломи в католицизмі. — За історичних умов раннього середньовіччя протест проти соціальних устоїв феодалізму, освячуваних правлячою церквою, виступав у формі релігійних єресей (тобто відхилень від "ортодоксального" католицизму). — Єресіархи — засновники єресей.
159
…Петербург — свій. — Гюго має на увазі Казанський собор у Ленінграді, творіння російського архітектора Андрія Вороніхіна (І759-1814). Царські чиновники вимагали від Вороніхіна наслідування соборові св. Петра в Римі, однак Вороніхін надав будові цілком самобутнього архітектурного рішення.
160
…архітектура часів Мазаріні, колеж Чотирьох націй. — У перші роки царювання короля Людовіка XIV, з 1643 по 1661 р., фактичним правителем Франції був кардинал Джуліо Мазаріні, італієць за походженням. 1661 р. Мазаріні заснував у Парижі "Колеж Чотирьох націй", де навчалося 15 італійців, 15 ельзасців, 20 фламандців та 10 русильйонців.
161
Махабхарата — визначна пам'ятка давньо-індійського героїчного епосу, що описує війни моравів та пандавів, нащадків царів "Місячної династії". Нібелунги (точніше "Пісня про Нібелунгів") — германський середньовічний народний епос.
162
Віаза — індуський самітник, за переказами складач Вед — священної книги брамінів, найстародавнішої пам'ятки індуської літератури.
163
Ретіф де ла Бретон (1734–1806) — французький письменник фривольного жанру.
164
"Енциклопедія" — грандіозне видання, розпочате у XVIII ст. французьким філосо-фом-матеріалістом і письменником Дені Дідро у співробітництві з математиком Делам-бером, що зібрало навколо себе найкрупніших прогресивних учених, стало центром французького Просвітництва і могутньою зброєю боротьби проти феодалізму.
165
"Монітер" — газета, створена на початку революції, у 1789 р., давала звіт про політичні події. Спрямування "Монітера" багато разів змінювалось; у період Реставрації він став офіційною газетою реакційного уряду Бурбонів.
166
Це та комета, при появі якої папа Каліст, дядько папи Борджіа, наказав правити молебні і яка з'явилася знову 1835 року.