Справа Сен-Ф'якрів - Сторінка 18

І сам-одии він ішов за труною…

Зі свого місця Мегре бачив будинок управителя, що був колись його домівкою, а тепер стояв із наглухо зачиненими дверима й вікнами.

В замку жалюзі теж були спущені. Лише з вікон кухні визирали обличчя слуг.

Дзвони били не вгаваючи.

Мегре глянув на графа — той дивився на нього.

Чи не помилився комісар? Йому здалося, що на губах Моріса де Сен-Ф'якра майнула усмішка. Але то була не скептична усмішка гульвіси-парижанина, прогорілого синка порядних батьків.

Усмішка ясна, довірлива…

Під час меси всі почули слабкий сигнал таксі? То малий паскудник тікав у супроводі очманілого з похмілля адвоката.

Примітки

1

Вічний спокій дай їм, господи… (лат.)

2

День гніву, цей день… (лат.)

3

Отче наш…(лат.)

4

І не вводь нас у спокусу… (лат.)

5

Горілка, що виготовляється з вичавок винограду (Прим. перекл.)

6

В оригіналі гра слів: "витік газу" можна розуміти як крадіжку.

7

З вами Господь! (лат.)