Гра Ендера - Сторінка 28

Більшості армій потрібно було три місяці для підготовки, щоби засвоїти десятки складних маневрів. "Для нас це зайве. Ми вже готові до бою".

У темряві відчинилися двері. Ендер прислухався. Приглушені кроки. Двері зачинилися.

Він зіскочив із ліжка й проповз два метри до дверей. Там лежав папірець. Він не міг прочитати наказу, бо було темно, але здогадався про його суть. "Битва. Як люб'язно з їхнього боку! Я захотів — і ось, будь ласка".

Тільки-но ввімкнули світло, Ендер умить надягнув бійцівську форму Армії Драконів. І відразу ж побіг коридором, а о шостій годині одну хвилину вже стояв біля дверей кубрику своєї армії.

— Рівно о сьомій ранку у нас бій з Армією Кроликів. Я хочу, щоби ви розігрілися і були готовими. Роздягайтеся і бігом до тренажерної зали. Форму беріть із собою, прямо звідти ми підемо до бійцівської кімнати.

— А сніданок?

— Який сніданок? Щоби вас знудило прямо під час бою?

— А до туалету можна? Хоч по-маленькому?

— Не більше децилітру, а то всохнете.

Усі розсміялися. Ті, хто спав одягненим, пороздягалися, схопили свою форму і, підстрибуючи, побігли за Ендером коридором до зали. Там Ендер змусив їх двічі пройти смугу перешкод, а потім по черзі тренуватися на шведській стінці, матах і батуті.

— Не перестарайтеся, це лише розминка.

Насправді він не хвилювався за них. Усі були у відмінній формі, сильні й гнучкі, а головне, збуджені передчуттям майбутньої битви. Деякі спонтанно почали боротися вже в тренажерній залі. І були досить упевненими, як часто буває з тими, хто ще не випробував себе, але відчував, що вже готовий. "Ну, а чому б їм так не думати? Вони готові. І я теж".

О шостій сорок Ендер наказав одягнутися. А за цей час устиг поговорити з командирами взводів та їхніми заступниками.

— Кролики — це армія ветеранів, але Карн Карбі керує ними всього п'ять місяців, і я ніколи не бився з ними, відколи він прийняв командування. Він був прекрасним солдатом, а Кролики займають пристойне місце в турнірній таблиці протягом багатьох років. Але сподіваюся, що вони б'ються строєм, і тому не хвилююся.

О шостій п'ятдесят він наказав усім лягти на мати й розслабитися. А о шостій п'ятдесят шість Ендер підняв своїх бійців, і вони — знову підскакуючи — побігли коридором до бійцівської кімнати. Раптом Ендер підплигнув, торкнувшись рукою стелі. І всі хлопчаки теж підскочили, намагаючись торкнутися того ж місця. Їхня світлова стрічка вела наліво, Армія Кроликів уже пройшла направо. А о шостій п'ятдесят вісім вони опинилися біля воріт бійцівської кімнати.

Взводи вишикувалися в п'ять колон. Взводи А й Д приготувалися схопитися за поручні й розлетітися праворуч і ліворуч, Б і Г націлилися на паралельні бильця на стелі, збираючись злетіти вгору, у невагомість, а взвод В — відштовхнутися від підлоги й пірнути на дно.

Угору, вниз, уліво, вправо. Ендер стояв попереду між колонами так, аби не заважати своїй армії, і наказами орієнтував усіх.

— Де ворота ворога?

— Унизу, — весело відповіли бійці.

І в цей момент північ опинилася вгорі, південь — унизу, зліва — схід, і справа — захід.

Сіра стіна перед хлопцями зникла, і перед очима виникла бійцівська кімната. Гра буде не в темряві, але й не при світлі: це скоріше сутінки, бо лампи горять не на повну потужність. На віддалі, у тьмяному світлі, можна було бачити двері ворога й солдатів, що вилітали з них у яскравих, додатково освітлених костюмах. Зловтіха охопила Ендера: з промаху Бонзо зробили неправильний висновок, і тепер бійці чимдуж пролітали крізь ворота, щоби противник ледве зміг розгледіти характер строю й не встиг подумати. Та Ендер знайде час, аби подумати, він знає здібності своїх солдатів, і навіть якщо вони пройдуть через ворота із запізненням, усе одно залишаться неушкодженими й боєздатними.

Ендер охопив поглядом майбутнє поле бою: знайома з минулих ігор сітка, якою обтягують мавпячі клітки в парку, а по ній розкидані сім чи вісім зірок — позиції цікаві, варто напружити мізки.

— Пробирайтеся під прикриття найближчих зірок, — наказав Ендер. — Взвод В, спробуйте просковзнути вздовж стіни. Якщо вийде, слідом підуть взводи А й Д. Якщо ні, подивимось. Я піду зі взводом Г. Уперед!

Усі солдати знали, що відбувається, стратегія бою відома, але тактичні рішення приймати командири взводів мають самостійно. Адже, за інструкціями Ендера, вони запізнилися з вильотом через ворота, хай і всього лише на десять секунд. Армія Кроликів уже щось витанцьовує на своєму кінці кімнати. У всіх інших арміях, у яких Ендеру доводилося воювати, він турбувався про те, щоби його взвод займав належне місце у строю. А зараз замість цього і він, і всі його люди думають лише, як розбити ворога на дрібні шматки, повністю дезорганізувавши його. І, незважаючи нате, що разом бійці лише неповні чотири тижні, такий спосіб бою здавався їм єдино правильним, точніше, єдино можливим. Ендер дивувався, що Армія Кроликів і не підозрює, наскільки безнадійно застаріла їхня стратегія.

Взвод В ковзнув по стіні на зігнутих ногах обличчям до ворога. Божевільний Том, командир взводу, мабуть, наказав своїм хлопцям заморозити ноги. Класна ідея: у напівтемній кімнаті це гарне маскування — адже яскравість костюмів тьмяніє, і їх не так видно. Геніально, Томе! Після гри треба буде його похвалити.

Армія Кроликів зуміла відбити атаку взводу В, але Божевільному Тому і його бійцям удалося оточити й заморозити з десяток Кролів, перш ніж відступити під прикриття найближчої зірки. Але ця зірка розташовувалася позаду строю Кроликів, і можна було стати легкою здобиччю ворога.

Хань-Цу, на прізвисько Хот-Суп, командир взводу Г, швидко ковзнув по краю зірки, де, стоячи на колінах, ховався Ендер.

— А якщо нам прошмигнути по північній стіні й урізатися коліньми в їхні кролячі морди?

— Давай! — погодився Ендер. — Я поведу взвод Б в обхід на південь. І закричав: — Взводи А й Г, негайно по стінах!

А сам ковзнув уперед ногами по зірці, зачепився ногою за промінь, відлетів до самої стелі і, відштовхнувшись, приземлився біля взводу Б. Мить, і він уже вів бійців униз уздовж південної стіни. Вони чітко й згуртовано відштовхнулися і з'явилися позаду найближчої подвійної зірки, яку захищали солдати Карна Карбі. Ніби гарячий ніж пройшов крізь масло. Армії Кроликів уже не стало, залишилося лише трохи зачистити поле бою. Ендер переформував свої взводи на напівзводи й наказав нишпорити по закутках у пошуках можливих неушкоджених ворожих солдатів. Через три хвилини взводні повідомили, що скрізь чисто. Лише одного з бійців Ендера було "вбито" — хлопчика зі взводу Б, що прийняв на себе основний тягар нападу, і тільки п'ятеро були "важко поранені". Багато "легких поранень", але це були легкі влучення в ноги, здебільшого, самостріли. У цілому, все відбулося навіть краще, ніж Ендер очікував. І наказав провести ритуал біля ворога: чотири шоломи по кутах, аби Божевільному Тому пройти через ворота. Більшості командирів доводилося вибирати з тих, хто залишився "живим". Ендер міг вибирати. Було з кого. "Удалий бій!"

Спалахнуло світло, і на південній стіні бійцівської кімнати через ворота вчителів пройшов сам майор Андерсон. Із дуже урочистим виглядом він вручив Ендеру вчительський гак, який за ритуалом передавався переможцю гри. Ендер осяяв ним форму своїх бійців, вишикував їх взводами і лише потім повернув до життя армію ворога. Він хотів, щоби Карн Карбі та його Кролики, щойно отямившись, побачили підтягнутих військових переможців. "Вони можуть лаяти нас і розводити брехливі плітки, але вони пам'ятатимуть, що ми знищили їх. І хоч би що вони говорили, інші солдати й командири побачать в їхніх очах, в їхніх кролячих очах, нас, переможців, у повному сяйві, рівному строю й майже неушкодженими після першого бою. Армія Драконів не буде посміховиськом".

Карн Карбі підійшов до Ендера, тільки-но розморозився. Йому було дванадцять років, і він став командиром, мабуть, лише в останній рік у школі. Тому він не був зухвалим, як ті, хто почав командувати в одинадцять. "Я запам'ятаю це, — подумав Ендер, — коли буду на його місці: як зберегти честь, як віддавати належне ворогу, щоби поразка не виглядала ганьбою. І, сподіваюся, це буде нечасто".

Андерсон звільнив Армію Драконів лише після того, як Кролики пропхалися через ті ворота, через які пройшли бійці Ендера до початку гри. Тоді Ендер повів свою армію через ворота супротивника. Смужка світла на дверях показувала, де буде низ, щойно вони відчують гравітацію. Усі легко приземлилися на ноги й зібралися в коридорі.

— Зараз сім п'ятнадцять, — повідомив Ендер, — а це означає, що у вас є п'ятнадцять хвилин на сніданок. Я чекаю на вас у бійцівській кімнаті, за розкладом — ранкова практика.

Він чув, як вони тихо перемовлялися: "Ми ж перемогли, хіба не можна посвяткувати?" — "Можна, — подумав Ендер, — можна".

І додав уголос:

— І, як командир, дозволяю вам кидатися їжею під час сніданку.

Вони зареготали і з бадьорими вигуками побігли до кубриків.

Ендер зупинив командирів взводів і сказав їм, що він не буде проти, якщо хлопці запізняться на тренування на п'ятнадцять хвилин, і що сьогодні заняття закінчаться раніше і хлопці встигнуть до школи прийняти душ. Півгодини на сніданок і ніякого душу після бою — це досить незручно, але краще, у порівнянні з попереднім наказом поснідати за п'ятнадцять хвилин. Ендер хотів, щоб оголошення про додаткові п'ятнадцять хвилин було отримано від командирів взводів. Хай хлопці звикають чекати поблажливості від меншого керівництва, а вимог — від старшого: це допоможе і взводам, і цілій армії надійніше стати суцільним організмом.

Сам Ендер не пішов снідати, бо не зголоднів. Замість цього він пішов у ванну, зняв бійцівську форму й поклав її до пральної машини. У лічені хвилини стане чистою. Сам двічі вимився з милом і довго стояв під душем, насолоджуючись струменем води. Нічого, не пропаде: цю воду відфільтрують і перероблять. "Хай поп'ють мого поту сьогодні". Йому дали непідготовлену армію, а він виграв. І не просто переміг — розгромив ворога з мінімальними втратами серед своїх: шестеро вбитих і поранених. Подивимось, як довго інші командири використовуватимуть стрій, коли зрозуміють, на що здатна нова стратегія.

Коли його бійці почали прибувати, Ендер уже завис посередині бійцівської кімнати.