Ім'я Рози - Сторінка 104

Крім того, дається їх символічне тлумачення. [565] Фізіолог містить також опис таких міфічних тварин, як фенікс, сирени, кентаври, єдинорог, горгона та ін. Популярним "Фізіолог" був і в Київській Русі, у його церковнослов'янському варіанті.

Філіп IV Красивий (Philippe le Bel, 1268-1314) — французький король. Його довга боротьба з папством закінчилася перенесенням папського осідку до Авіньйона (так званий авіньйонський, або вавилонський полон, 1309-1378). Він також зміцнив королівську владу, підкоривши собі сусідні землі і укріпивши феодальні звичаї. Відомий також тим, що розгромив орден тамплієрів.

Філіп V Довгий (Philippe Le Long, 1291-1322) — король Франції з роду Капетингів, син Філіпа IV Красивого. Його правління позначено упорядкуванням у багатьох сферах державного правління, намагався також покінчити з багатьма зловживаннями, які мали місце за правління його батька.

флагелланти (лат. flagellantes, "які бичують себе") — представники релігійного руху, які проповідували спокутування гріхів через самобичування. Особливого розвитку набули з XIII ст. Процесії флагеллантів стали тоді звичним видовищем в цілій Європі. Засуджений церквою на Констанцькому соборі (1417).

Флор (Lucius Annaeus Fionas, II ст.) — римський ритор і історик африканського походження.

Франциск з Ассізі, св. (спр. ім'я Giovanni Bernardone, 1181— 1226) — визначний італійський релігійний діяч, проповідник, засновник ордеру францисканців. Закликав до покаяння, убогості і любові до ближнього; проголошував радість життя, яка випливала з любові до Бога і його створінь. Його діяльність знаменувала нову епоху в історії західного чернецтва.

Францисканці — або мінорити, католицький чернечий чин, заснований 1209 р. св. Франциском з Ассізі, належить до жебрущих орденів, займається проповідуванням серед народу і місіонерством. Францисканцями було чимало видатних філософів та богословів (Бонавентура, Дуне Скот, Вільям Оккам, Роджер Бекон). У XIII ст. розділилися на конвентуалів (які цілковито підкорялися Папі) та спіритуалів (які вимагали повернення до євангельської простоти та суворого дотримання правила св, Франциска). Пізніше францисканці знову розділилися на три гілки — конвентуалів, обсервантів та капуцинів. Жіночі францисканські спільноти мають назву клариски; III францисканський [566] орден — так звані терціярії — включають мирян, які зобов'язуються жити побожним життям.

Фрідріх III Австрійський Гарний (Friedrich der Sclmne, бл. 1289-1330) — німецький король, герцог Австрійський. Суперечка з Людовіком Баварським за престол скінчилася тим, що Людовік визнав його як співправителя. Але реально влада його поширювалася лише на Австрію.

Фронтон (Marcus Cornelius Fronto, 100-166/75) — римський письменник і ритор.

Фульґенцій (Fabius Planciades Fulgentius, V ст.) — християнський церковний письменник і граматик, походив з Африки.

Фурньє, Жак (Jacques Fournier, |1342) — цистерціанець, кардинал, а згодом Папа Бенедикт XII (1334-1342), третій з авіньйонських пап. Буллою "Благословенний Бог" (Benedictus Deus) засудив тезу Йоана XXII про те, праведники аж до Страшного суду не сподобляться блаженного видіння. Остаточно поклав край рухові братчиків убогого життя.

Цезарій з Айстербаху (Caesarius, 1170-1240) — німецький мо-нах-цистерціанець, автор збірки оповідей про незвичайні події та явища під назвою "Бесіди про чудеса" (Dialogi miraculorum), які були дуже популярні в середньовіччя.

Целестин V (1215-1296) — спр. ім'я Петро Морронець (Pietro da Morrone), італійський чернець-пустельник, засновник ордену целестинців. В 1294 р. був обраний Папою Римським, але через п'ять місяців склав із себе папський сан.

Целестинці — члени католицького чернечого ордену, відгалуження бенедиктинського чину, заснованого на півдні Італії в середині XIII ст. ченцем Петром Морронцем, який згодом став Папою Целестином V.

Циркумцеліони (лат. circumcelliones, "ті, що блукають навколо селищ") — учасники повстанського руху селян, позбавлених землі (IV-V ст.) Бездомні і безробітні, доведені до розпачу, вони промишляли грабунками по селах, нападали на багатих землевласників. Часто накладали на себе руки, кидаючись зі скель, або навмисне чинили жорстокі злочини, щоб їх спіймали і стратили. Згодом пристали до донатистів.

Цистерціанці — відгалуження бенедиктинського чину, започатковане в кінці XI ст. у монастирі в Сіто (лат. Cistercium) біля Дижона. Ставили собі за мету суворе дотримання бенедиктинського [567] правила. Відіграли значну роль у розвитку рільництва та архітектури.

Шарра Колонна (Sciarra Colonna, | 1329) — представник стародавнього римського роду Колонна, запеклий ворог Папи Боніфація МИ. Підтримував Людовіка Баварського, а згодом через невдалу спробу скинути Папу Йоана XXII був змушений піти у вигнання, де й помер.

Шпихлір — комора, житниця.

Якинт — гіацинт, мінерал темно-червоного або червоно-бурого кольору.

Яспис — яшма.

Мар'яна ПРОКОПОВИЧ