Місто Сонця - Сторінка 7

Виходять вони з чотирьох брам, звідки бруковані дороги ведуть до самого моря. Дороги ці споруджено для зручнішого перевезення товарів і в'їзду чужоземних гостей.

Про гостинність

До чужоземців вони ставляться особливо ввічливо й щедро. Протягом трьох днів їх утримують на державний кошт. Насамперед миють їм ноги, далі показують місто й пояснюють принципи його устрою, запрошують у Раду і на громадські трапези. Для обслуговування й охорони гостей виділяються окремі люди. Тих, які виявили бажання стати громадянами Міста Сонця, поселяють за містом на місячний іспитовий термін. Потім ще один місяць вони живуть у самому місті. Нарешті після відповідної ухвали їм надають право громадянства, для чого треба пройти ще певні обряди, скласти присягу тощо.

Про хліборобство

Особливо цінується тут хліборобство. Жодна п'ядь землі не залишається необробленою. Зважають при цьому на вітри і прихильні зірки. Залишивши в місті жменьку людей, солярії виходять озброєні на поля, щоб орати, сіяти, підгортати, полоти, жати хліб, збирати городину та виноград. Працювати вони йдуть із сурмами, бубнами, прапорами 57. За кілька годин гуртом встигають упорати ту чи іншу роботу. Для перевезення вантажів у них є обладнані вітрилами вози, які можуть рухатись навіть проти вітру, а коли вітру немає, то завдяки хитромудрій будові коліс важезний вантаж тягне одна тварина. Незабутнє видовище! У той час, як інші працюють, вартові загони по черзі обходять лани. Землю вони не удобрюють ні гноєм, ні мулом, бо вважають, що від цього псується насіння, а те, що виросло на удобрених ланах, скорочує життя і ослаблює людину 58, так само як жінки, котрі зобов'язані своєю красою рум'янам, а не тілесним вправам, родять хирляве потомство. Тому вони не "прикрашають" землю, а дбайливо її обробляють, причому застосовують таємні засоби, які сприяють швидшому проростові насіння, приносять щедрий урожай, запобігають загниванню. Поради щодо сільського господарства їм дає книга під назвою "Хліборобство". Орють вони тільки ту частину землі, що потрібна для вирощування хліба, а решту віддають під пасовища для худоби.

Про тваринництво

Благородна справа розведення й годівлі коней, корів, овець, собак взагалі усіляких порід свійських і приручених тварин цінується у них дуже високо, як у часи Авраама 59. Розплоджуючи тварин, вони парують їх так, щоб одержати якнайдобірніший приплід. Відбувається це перед зображеннями породистих биків, коней, овець тощо. Жеребців-плідників вони допускають до кобил не на пасовищі, а парують їх на подвір'ї польових конюшень у відповідний час, коли Стрілець перебуває в доброзичливому аспекті Марса й Юпітера. Для рогатої худоби сприятливим вважається сузір'я Тельця, для овець — Овна і т. д., згідно з тим, що твердить наука. Відгодовують вони зграї курей (під опікою Плеяд 60), а також качок, гусей, яких їхні жінки залюбки пасуть за містом. Там побудовані пташники і приміщення, де роблять сир, масло та інші молочні вироби. Вигодовують вони також безліч каплунів, породистої птиці й т. д. Поради, як усе це робити, дає їм книга під назвою "Тваринництво".

Солярії мають удосталь всього, тому що кожний намагається бути попереду інших у праці, яка не забирає багато часу і щедро їх винагороджує, до того ж вони самі дуже здібні. Той, хто робить ту чи іншу роботу краще за інших, називається в них "царем". На їхню думку, цей титул більше підходить саме таким людям, а не тим, що нічого не вміють. Дивно бачити, як жінки і чоловіки йдуть на роботу дружними загонами і беззастережно у всьому слухаються свого "царя", не висловлюючи, на відміну від нас, ніякого незадоволення, бо вважають його неначе за свого батька або старшого брата. В їхніх гаях і лісах водиться багато диких звірів, на яких вони часто полюють.

Про мореплавство

Мореплавству приділяється в них особлива увага. Мають вони легкі судна й важкі кораблі, які плавають по морю без весел і вітрил завдяки хитромудрому пристрою, хоч є в них і такі, що рухаються за допомогою вітру і весел. Чудово знаються солярії на зорях, а також на морських припливах і відпливах. Часом вони вирушають у далекі плавання — для того, щоб познайомитися з різноманітними народами та країнами, подивитися на незвичайні явища природи. Самі вони не вдаються до насильства щодо інших, але й не дозволяють себе скривдити, а якщо воюють, то тільки тоді, коли їм хтось допече до живого. Вони запевняють, що весь світ із часом прийде до того, що буде жити за їхнім зразком, і тому безнастанно розпитують, чи немає десь такого народу, який вів би життя чесніше й похвальніше від їхнього. Мають вони дружні договори з китайцями і багатьма народами, що населяють острови і суходіл, зокрема з Сіамом 61, Каукакіною 62 й Калікутом 63, за посередництвом яких можуть одержувати цінні відомості про те, що діється у далеких закутках світу. У битвах на морі й на суходолі вони застосовують штучні вогні та чимало інших, тільки їм відомих воєнних хитрощів. Завдяки цьому вони майже завжди перемагають у боях.

Ч е р н е ц ь

Цікаво мені послухати, що вони їдять і п'ють, як влаштовують своє життя й якого віку доживають.

Г е н у е з е ц ь

Про життя й харчування в усій державі та її частинах

Солярії дотримуються погляду, що передусім слід турбуватися про здоров'я всього суспільства, потім — про його окремих членів. Тим-то, засновуючи своє місто, вони визначили стійкі знаки 64 в чотирьох кутах світу. В гороскопі Юпітер і Лев були тоді на схід від Сонця, Меркурій і Венера — у сузір'ї Рака, недалеко одне від одного, так що утворювали супровід. Марс перебував у сузір'ї Стрільця, у п'ятому домі, зміцнюючи щасливим аспектом афету й гороскоп; Місяць, перебуваючи в сузір'ї Тельця, дуже доброзичливо ставився до Меркурія й Венери, однак не націлювався квадратурою на Сонце; Сатурн рухався до четвертого дому, анітрохи при тому не шкодячи ні Сонцю, ні Місяцю, а, навпаки, зміцнюючи закладини міста. Фортуна 65 з Алголем 66 були в десятому домі, що, на думку соляріїв, віщувало панування, могутність і велич. А Меркурій, перебуваючи в доброму аспекті Діви й абсиди 67, освітлений Місяцем, не може бути лиховісним; коли ж він радісний 68, то успіхи в науці їм забезпечені. Появі Меркурія в сузір'ї Діви солярії не надають великого значення. Зважають вони також на розташування окремих зірок при зачатті у зв'язку з їхнім впливом на стан здоров'я й довговічність людини, про що вже було сказано.

Про їжу

Їжа в них складається з м'яса, масла, меду, сиру, фініків та всілякої городини. Спочатку вони були проти того, щоб убивати тварин, тому що їм це здавалося жорстокістю. Згодом, коли зміркували, що не менш жорстоко винищувати рослини, у яких також є чуття, і що їм довелось би вмирати з голоду, вони дійшли висновку: нижчі істоти створені для вищих. І тепер солярії споживають усе. Проте цінних тварин, як-от корів і коней, ріжуть вони неохоче. Дуже точно розрізняють харчі корисні й шкідливі, взагалі харчуються, пристосовуючись до вимог медицини. Їжа постійно міняється в них тричі: одного дня їдять м'ясо, другого — рибу, третього — овочі, потім знову вертаються до м'яса і т. д., щоб і не погладшати, і не схуднути. Старі люди споживають їжу легкотравну, тричі на день і в невеликій кількості. Переважна більшість їсть двічі на день, діти — чотири рази, згідно з вказівками Фізика. Живуть солярії здебільшого до ста років, а багато хто до двохсот.

Про питво

У напоях вони виявляють дуже велику поміркованість. Молоді не дозволено пити вина аж до дев'ятнадцяти років, хіба що цього вимагав стан здоров'я. Пізніше п'ють вино, розведене водою. Так само роблять і жінки. А літні люди, яким за п'ятдесят, переважно води до вина не доливають. Їдять солярії те, що в ту чи іншу пору року найпоживніше, виконуючи вказівки Головного Лікаря, у чиї обов'язки входить стежити за харчуванням. Вони не вважають шкідливим нічого з того, що створив бог, треба тільки споживати все в міру. Тому влітку харчуються овочами, бо вони вологі, соковиті й освіжають у літню спеку й задуху; взимку споживають суху їжу, а восени — виноград, бо він даний богом проти похмурого настрою і журби.

Вони щедро вживають пахощі. Зранку, після того як устануть, розчісують волосся, миють обличчя і руки холодною водою, потім жують або розтирають руками м'яту, петрушку чи кріп, а люди старшого віку — ладан. Опісля, ставши лицем на схід, проказують коротку молитву, дуже схожу на ту, якої навчив нас Ісус. Далі одні йдуть прислуговувати старим людям, інші — співати в хорі, ще інші — займатись державними справами; потім рушають на перші лекції, після цього відвідують храм, згодом роблять фізичні вправи, потім трішки посидять для відпочинку і аж тоді приступають до сніданку.

Про хвороби та їх лікування

Не дошкуляють їм ні подагра, ні хірагра 69, ні катари, ні ішіас, ні кольки, ні вітри — усі ці недуги походять від поганого виділення рідини й обдимання черева; вони ж тілесними вправами позбуваються надміру вологи й вітрів. Тому вкрай непристойним вважається, коли хтось привселюдно плює або харкає: вони твердять, що це — свідчення або того, що він цурається фізичних вправ, або ледарює, або пиячить чи переїдає. Хворіють вони частіше запаленнями або сухими спазмами, чому зарадити може добротна соковита й здорова їжа. Виснажливу пропасницю лікують приємними ваннами, молочними стравами, перебуванням на селі, спокійними й веселими вправами. Венеричні хвороби поширюватись не можуть серед соляріїв, тому що вони часто обмивають тіло вином і натираються пахучими оліями, виділення поту під час вправ виганяє з тіла смердючі випари, від яких розкладаються кров і мозок. Не часто вони хворіють сухотами, бо немає в них грудного катару, і вже зовсім рідко мучить їх астма, яку спричиняє надмірне нагромадження вологи. Гарячки лікують питтям холодної води. Одноденні лихоманки виліковують прянощами, жирним бульйоном, або сном, або музикою, або веселощами; триденні — кровопусканням, ревенем або іншими очисними засобами, або відваром з коренів рослин з проносною дією і з кислих трав. Усе ж проносні ліки вживають вкрай рідко. Чотириденні лихоманки 70 лікують злегка чи раптово лякаючи хворих або застосовуючи рослини, які протидіють волозі — причині цього захворювання,— або іншими засобами подібної дії.