Павутинка (збірка) - Сторінка 42

Обох офіційна японська історіографія підносила як узірець освіченого й гуманного володаря.

[74]

Послухай мене, Мадлено… (франц.)

[75]

Тайсьо – період японської історії (1912-1925).

[76]

Отець Орґантіно (італ.) – італійський місіонер, що прибув до Японії 1570 р., заснував там духовну семінарію й будував католицькі храми. Храм Намбандзі (в перекладі – "Храм південних варварів") у Кіото – один з них.

[77]

Ребек – старовинний струнний смичковий музичний інструмент.

[78]

Японська вимова слова "Deus", тобто Бог.

[79]

Сакакі – сінтоїстське священне дерево, клеєра японська.

[80]

Охірумемуті, або Аматерасу – сінтоїстська богиня сонця, що вважається праматір'ю імператорської родини; в японській міфології розповідається, що, розгнівавшись на витівки свого молодшого брата Сусаноо, бога вітру, вона замкнулася в печері, й заспокоїла її та виманила звідти лише богиня Аманоудзуме своїми танцями.

[81]

Від 11 —ї вечора до 1 —ї ночі.

[82]

Конфуцій (по-кит. – Кунцзи) (551-479р. дон. є.), Менцзи (372-289 р. до н. є.), Чжуанцзи (369-286 р. до н. є.) – видатні китайські мислителі.

[83]

Хітомаро Какіномото (VII-VIII ст.) – перший великий японський поет.

[84]

Кукай (VII-VIII ст.) – поет і засновник буддійської секти Сінґон; Тофу Оно (894-966), Сукемаса Фудзівара (944-998), Юкінарі Фудзівара (972-1027) – японські каліграфи.

[85]

Ван Сичжі (307-365), Чу Суйлян (596-658) – китайські каліграфи.

[86]

Сіддхартхі – Історичний Будда, якого в Японії називають Сяка-муні, або Сяка-ньорай.

[87]

Дайніті (по-санскр.-Магавайрочана) – космічний Будда.

[88]

Сінран(1173— 1262) – засновник буддійської секти Дзьодо; Нітірєн (1222-1282) – засновник буддійської секти Нітірен.

[89]

Шорея (по-санскр. – сала) – буддійське священне дерево.

[90]

Принц Дзьоґу, або Сьотоку (574-622) – великий реформатор державного управління, творець першої японської конституції і будівничий буддійських храмів.

[91]

У грецькій міфології бог лісів, пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, зображався з цапиними ногами, рогами та борідкою.

[92]

Даймьо – удільні князьки в часи японського середньовіччя.

[93]

Юрівака – герой однієї японської драми, воєначальник, який після розгрому монгольського війська не з власної волі опинився на безлюдному острові, насилу врятувався й, повернувшись на батьківщину, помстився своїм зрадливим васалам.

[94]

Південними варварами японці колись називали європейців.

[95]

Натяк на те, як 1853 р. американська ескадра під проводом Метью Перрі з'явилася в затоці Ураґа, а через рік у Токійській бухті з вимогою до Японії відкритися для торгівлі із зовнішнім світом.

[96]

Японська вимова слів "падре Орґантіно".

[97]

Один кен – 1,81 м.

[98]

Йдеться про шлюбну подорож принцеси Кадзу, доньки імператора Комей, в 1861 р. з Кіото (резиденції імператора) до Едо (столиці сьоґунів – військових диктаторів з династії Токуґава). Одруження принцеси з передостаннім сьоґуном Іемоті – спроба досягти компромісу між імператорським двором і сьоґуном.

[99]

Інкьо – голова сім'ї після відмови від своїх юридичних прав; користується повагою і шаною молодших.

[100]

Котацу – кімнатна жаровня, накрита ковдрою.

[101]

Го – стародавня японська гра на зразок шахів, але набагато складніша.

[102]

Куґе – придворний імператорського двору до реставрації Мейдзі в 1868 р.

[103]

Юкіті Фукудзава (1834-1901) – видатний японський громадський діяч, просвітитель, прихильник європейської культури й науки.

[104]

Рожева й біла вата – традиційний весільний подарунок.

[105]

Сямісен – триструнний щипковий японський інструмент.

[106]

Ойран – повія високого ґатунку.

[107]

Момоваре – святкова дівоча зачіска.

[108]

Хьобунотайфу – заступник начальника управління військового відомства імператорського двору.

[109]

Кото – тринадцятиструнний музичний інструмент.

[110]

Танка – класичний японський вірш.

[111]

Суґороку – гра на дошці, в якій супротивники почергово кидають кісточки й пересувають фігурки на чужу територію.

[112]

Тен'якуносуке – заступник начальника медичного управління імператорського двору.

[113]

Будда Аміда (по-санскр.-Амітабха) – володар раю.

[114]

Куя (903 —972) – відомий буддійський діяч епохи Хейан (VIII-XII ст.).

[115]

Свято "Семи трав" припадало на 7 січня.

[116]

Сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

[117]

Бенто – їжа в коробочці.

[118]

Варадзі – солом'яні сандалі.

[119]

Тан – міра площі, приблизно 0,1 га.

[120]

Тьо – міра площі, приблизно 1 га.

[121]

0, дякую (англ.).

[122]

Прочитане з кінця слово Parnassus, тобто Парнас.

[123]

Стиль у мистецтві, започаткований молодими художниками 1897 р. у Відні на чолі з Отто Ваґнером (1841-1918).

[124]

Харуо Сато(1892— 1964) – відомий японський письменник.

[125]

Знавець вишуканого смаку (лат.).

[126]

Котацу – жаровня.

[127]

Ідзанаґі та Ідзанамі – перші боги японської міфології про створення світу.

[128]

"Мімікакусі" – жіноча зачіска, при якій закриваються вуха.

[129]

Суміко Курісіма (1902-1987) – одна з перших японських кінозірок.

[130]

Ґіндза – одна з центральних вулиць Токіо.

[131]

Великий землетрус стався в Токіо 1923 р.

[132]

Сан – суфікс ввічливості

[133]

Ґіндза – центральна вулиця в Токіо

[134]

Lied – пісня (нім.).

[135]

Один сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

[136]

Четвертий стан – робітники і селяни.

[137]

Куніо Янаґіда (народ. 1875 р.) – відомий японський етнограф, засновник японського етнографічного інституту.

[138]

Сєнсєй – вчитель; часто вживається як вираз шаноби до старших віком, посадою тощо (япон.).

[139]

Доппо Кунікіда (1871-1908) – відомий японський новеліст. Далі йдеться про головного героя Бунко з оповідання "Жалюгідна смерть" (1907).

[140]

Йдеться про Басьо (1644-1694), славетного японського поета пізнього середньовіччя.

[141]

Сумідаґава – ріка в Токіо.

[142]

Йдеться про Дзюнітіро Танідзакі, відомого японського письменника.

[143]

Ідеться про оповідання "Расьомон".

[144]

Ідеться про Нацуме Сосекі (1867-1916), класика новочасної японської літератури.

[145]

Фусума – внутрішня розсувна стіна в японському будинку.

[146]

Мадзян – китайська гра в кості.

[147]

Землетрус в Токіо й п'ятьох суміжних префектурах 1 вересня 1923 р., коли тільки в столиці загинуло 70 тис. людей.

[148]

Суґеґаса – схожий на парасольку плетений бриль.

[149]

"Чарівна флейта" Моцарта.

[150]

"Нове життя" – твір Сімадзакі Тосона (1872-1943), творця японського реалістичного роману.

[151]

Platonic suicide – платонічне самогубство (англ.)

[152]

Double platonic suicide – подвійне платонічне самогубство (англ.)

[153]

"Поезія і правда" – автобіографічний твір Ґете.

[154]

Т. Радіґе (1903-1923) – французький письменник.