Перша світова війна - Сторінка 21

Що стосується Сполучених Штатів, втручання в Європі широко бачилося дурною помилкою, яка ніколи більше не повториться.

Коли оприлюднили умови договору, американський карикатурист пророчо змалював, як Вільсон, Ллойд Джордж і Клемансо виходять з Паризької мирної конференції, та один каже "От же дивина: мені вчувається — дитина плаче". І справді, ховаючися за колоною, тужно ридає малюк, а над головою в нього слова "Випускний клас 1940".

Додаток I. Чотирнадцять пунктів президента Вільсона

Вільсон виклав "Чотирнадцять пунктів" у зверненні до Конгресу 8 січня 1918 року.

I. Відкриті засади миру, відверто прийняті та визнані...

II. Абсолютна свобода мореплавання, за межами територіальних вод, як у мирний час так і в воєнний...

III. Зняття, насільки можливо, всіх економічних перешкод і встановлення рівних торгівельних умов для всіх держав, що погоджуються на мир...

IV. ...[Н]аціональне озброєння слід зменшити до найнижчої точки, сумісної з безпекою суспільства.

V. ...[Н]еупереджене влагодження всіх колоніальних вимог.

VI. Вихід військ з усіх російських земель...

VII. Вихід військ із Бельгії... та її відновлення, без будь–яких спроб обмежити суверенітет, що їй властивий, як і решті вільних націй.

VIII. Вихід військ із усіх французьких земель, окуповані провінції має бути відновлено, а кривду, яку Прусія завдала Франції в 1871–му щодо Ельзасу–Лотарингії... виправлено...

IX. Залагоджені кордони Італії слід прокласти по чітко визначуваних межах національности.

X. Народам Австро–Угорщини... слід надати найвільнішу можливість самочинного розвитку.

XI. Вихід військ із Румунії, Сербії та Чорногорії; окуповані землі слід відновити; Сербії надано вільний і безпечний доступ до моря...

XII. Турецьким частинам нинішньої Оттоманської імперії слід забезпечити суверенітет, але решта народностей, що нині перебувають під турецькою владою, мусять безумовно жити в безпеці та безборонно користатися можливістю самочинного розвитку...

XIII. Слід встановити незалежну польську державу, куди ввійдуть землі, заселені беззаперечно польськими жителями, та якій слід надати вільний і безпечний доступ до моря...

XIV. Слід заснувати загальне товариство націй на чітких засадах з ціллю надати взаємні гарантії політичної незалежности та територіальної цілісности і великим, і малим державам.

Додаток II. Повні втрати війни

Центральні держави Населення Мобілізовано Загинуло

Австро–Угорщина 52 млн. 7,8 млн. 1 200 000

Германія 67 млн. 11,0 млн. 1 800 000

Турція 2,8 млн. 320 000

Болгарія 1,2 млн. 90 000

Союзники

Франція 36,5 млн. 8,4 млн. 1 400 000

Британія 46 млн. 6,2 млн. 740 000

Британська Імперія 2,7 млн. 170 000

Росія 164 млн. 12,0 млн. 1 700 000

Італія 37 млн. 5,6 млн. 460 000

США 93 млн. 4,3 млн. 115 000

Подальше читання

Оскільки бібліографія Першої світової війни правдиво неозора , початківцю найліпше братися з кількох загальних вислідів, а звідти вже йти далі.

Найкращий огляд витоків війни та зведення істотних суперечностей подає Джеймс Джол у "Причинах Першої світової війни" (James Joll, The Origins of the First World War. London 1984). Саму війну з усіх точок добре розкрито в "Оксфордській ілюстрованій історії Першої світової війни" Х'ю Страхана (ред.) (Hew Strachan (ed.), The Oxford Illustrated History of the First World War. Oxford 1998). Із власної грунтовної праці Страхана поки що опубліковано тільки три томи "Перша світова війна, До зброї" (The First World War, i. To Arms. Oxford 2000). Події в Європі доведено тільки до кінця 1914–го, але ширші аспекти конфлікту висвітлено настільки влучно, що книга ця вже стала необхідною. Мартін Гільберт у "Першій світовій війні" (Martin Gilbert, The First World War. London 1994) викладає корисний літопис з багатьма світлинами, історіями та картинами.

Більшість робіт англійських істориків, включно з моєю, неминучо накульгують в англоцентричний бік та можливо занадто зосереджуються на Західному фронті. Це треба виправити, прочитавши "Східний фронт" Нормана Стоуна (Norman Stone, The Eastern Front. London 1975) та "Першу світову війну: Германію й Австро–Угорщину" Холдера Х. Хервіга (Holger H. Herwig, The First World War: Germany and Austria–Hungary. London 1997). Для окремих національних вислідів варто почитати: Дж. М. Борн "Британія та Велика війна" (J. M. Bourne, Britain and the Great War. London 1989); Дж. Ф. Бекер "Велика війна та французький нарід" (J. F. Becker, The Great War and the French People. Leamington Spa 1985); Роджер Чікерінг "Імперська Германія та Велика війна" (Roger Chickering, Imperial Germany and the Great War. Cambridge 1998); та Девід Кеннеді "Далека далеч; Велика війна та американске суспільство" (David Kennedy, Over Here; the Great War and American Society. New York 1980).

На економічні аспекти війни є Герд Хардаш, його "Перша світова війна 1914 — 1918" — стисла, але вичерпна книжка (Gerd Hardach, The First World War 1914–1918. London 1977). "Жалю гідна війна" Найала Фергюсона (Niall Ferguson, The Pity of War. London 1998) містить багато важливих свідчень у доста суперечливому тексті.