Вежа блазнів - Сторінка 106

Книгу Вихід, 28; 30. Два предмети (або два знаки) невідомої форми в облаченні первосвящеників (на грудях), через які давалося сокровенне знання Божої волі. Вважається, що ними здійснювалося, зокрема, ворожіння (один із них означав схвалення Бога, другий — несхвалення), вони давали силу і владу. Були втрачені під час Вавилонського полону. У магічній традиції, в окультизмі вважаються амулетами з мало вивченими, однак надзвичайно сильними властивостями.

280

Суперечність в означенні (лат.), від логічної помилки.

281

Тузи, королі, дами та валети (застар.). Піки (листки) — зелені; трефи (жолуді) — червоно-зелені.

282

Задня кімната — наприклад, остання в анфіладі кімнат; приміщення в глибині дому (з нім.).

283

Ефеби — у Стародавній Греції повнолітні юнаки, що навчалися військового мистецтва і відвідували школи риторів та філософів. Тут — юнак з гармонійно розвиненим, красивим тілом.

284

Дорожні скрині, часто — плетені з лози, переважно із кількома внутрішніми відділеннями.

285

Добре, добре, дуже добре, маестро (італ.).

286

Дивний чоловік (лат.).

287

"Благословляйте, народи, нашого Бога" (лат.). Псалом 65; 8.

288

"Уся земле, покликуйте Богові, виспівуйте честь Його йменню" (лат.), Псалом 65; 1–2.

289

Тут — Книга Святого Письма (буквально: pagina — "текст, записаний у стовпчик, сторінка книжки" (лат.)).

290

Жанр середньовічної західноєвропейської релігійно-повчальної віршованої драми (фр. miracle від лат. miraculum — диво) про чудеса із життя святих і мучеників.

291

Тут — релігійна вистава на тему мук (страстей) Христових у вигляді драматичної містерії; від лат. passio — страждання.

292

Поширені у Середньовіччі величальні пісні релігійного змісту; від лат. laudare — вихваляти, славити.

293

Фр. haqueton, пол. przeszywanica — стьобана куртка з рукавами або без, яку одягали під обладунок у XIII та XIV ст., на відміну від вапенрока, який носили на латах, і лентнера, який лицарі зазвичай носили тоді, коли не одягали обладунку.

294

у XV–XVI ст. — каптан із довгими рукавами, який можна було носити, не встромляючи рук у рукави, поверх обладунку (рукави при цьому могли підв'язуватися ззаду).

295

Та іже з ним (лат.).

296

Вічний двигун (лат.).

297

Перстень з печаткою.

298

"Настала радісна година", "Любов править всім", "Коли ми сидимо в корчмі" (лат.) — перші рядки пісень вагантів і голіардів.

299

Обкуте металевими пластинами взуття лицарів.

300

Піхотна зброя XIV–XV ст.: сулиця — короткий спис із гострим металевим наконечником, зазубреним з одного боку; глевія — різновид списа, піки, що складається із залізного вістря у формі стрілки, насадженого на довге ратище.

301

Частини обладунку.

302

Важкий і довгий меч.

303

Підборідник, який часто був з'єднаний із частиною шолома, яка закривала обличчя.

304

Залізний молот (фр.).

305

Aventail (фр.) — бармиця, кольчужна пелерина, що захищала шию і нижню частину обличчя. Зазвичай кріпилася до низу шолома, часом вдягалася як капюшон на голову під шолом.

306

Тут — військове мистецтво; exerceo (лат.) — вправлятися, розвивати.

307

Приятелі (середньов. лат., з лат. comitivus — придворний, член свити).

308

Для загального добра (лат.).

309

[Примітка автора] Pange lingua gloriosi… — євхаристичний гімн авторства Томи Аквінського, перша строфа. Нижче переклад: Слав, язику, таємницю Тіла і найдорожчої Крові, яку, як милостей криницю, пролив у час земних днів той, хто матір'ю мав Діву, Цар народів гідний шани.

310

[Примітка автора] So die bluomen üz dem grase dringent — Вальтер фон дер Фогельвайде. У перекладі:

Як коли квіти з трав виникають

Мовби сміються до сонця ясного

Раннього ранку дня майового,

Як коли пташки маленькі співають

Щоб найкрасніші, що вміють, співи

Які з цим можна розкоші зрівняти?

311

[Примітка автора] Verbum caro… — той самий гімн, що й вище. Четверта строфа. У перекладі: Тож словом втілене тіло Хліб перетворює в тіло своє, Вино є Кров'ю Ісусовою, Марно око це бачити хоче, Тільки віра, Божа мова Переконує в цьому серця.

312

[Примітка автора] Nü wol dan — знову Вальтер. Переклад

Тож дивімось, де правда стане!

Ходімо на токи, які май нам приніс,

Коли об'явився у всій силі.

На нього погляньмо і на вродливих жінок,

І котра краща з обох цих речей,

І чи не кращу частку мені даровано.

313

[Примітка автора] Rerum tanta novitas… — знову Вальтер фон дер Фогельвайде, але латиною. Переклад мій: Усі речі відроджуються У весняному святі А влада весни Наказує нам тішитися.

314

[Примітка автора] Genitori, Genitoque… — знову Тома Аквінський, той самий гімн "Pange Lingua", останні строфи якого, однак, виділяють як т. зв. "Tantum ergo". Переклад наведеного уривка: Богу-Отцю і Сину несімо шану повсякдень. Хай подає вік віку гімн тріумфу, дяки, шани.

315

[Примітка автора] "Чинбарі-курвярі" — запозичено у Людвіка Стомми зі "Словника польських лайок, інвектив і пейоративних висловів" (Slownik polskich wyzwisk, inwektyw і okreslen pejoratywnych, Oficyna Wydawnicza Graf-Punkt, Warszawa 2000). Це начебто гуральська приспівка з району Сухої Бескидської. Гарна, треба визнати. І зворушлива.

316

Рада (зі старосканд.).

317

Militia (лат.) — військова служба; воїнство.

318

Види перехрещених загострених жердин, які використовувалися як додатковий засіб захисту у вразливих, погано захищених місцях фортифікаційних споруд.

319

Відхоже місце, виходок.

320

Зброєносець (з фр.).

321

Народний чотириструнний смичковий інструмент, схожий на віолончель.

322

Різновид бойових ціпів, так звана "ранкова зоря", — прикріплена до держална коротким ланцюгом залізна куля, всіяна гострими шипами.

323

Короткий меч із гребенеподібним зубчастим клинком. Зловлений межи зубцями меч ворога можна було за допомогою мечолома або зламати, або вибити з рук.

324

Ароматна квіткова вода із запахом лаванди чи розмарину.

325

Учений майстер (лат.).

326

"Це Божа воля!" (фр.) — гасло учасників перших хрестових походів.

327

Гомулка — круглий гуральський сир.

328

Ладрований — захищений панцирем.

329

Коштовний обладунок із міланської сталі, яка славилася своєю міцністю і була відносно легкою. Такі обладунки могли собі дозволити тільки найбагатші лицарі.

330

"Ручна гармата" (нім.).

331

Розпорядження про арешт (лат.).

332

"Зараза, що в темряві ходить", Псалом 90: 6.

333

Розумному досить (лат.).

334

Ми тут! Bo ім'я Твоє! (лат.).

335

Син повії (італ.) — брудна лайка.

336

Світлотіні (італ.).

337

Шарлей цитує хрестоматійний вірш "Молитва" (зі збірки "Польські квіти") польського поета XX століття Юліана Тувіма:

"Niech prawo zawsze prawo znaczy,

A sprawiedliwosc — sprawiedliwosc."

338

Місяць вересень (лат.).

339

Різновид прапора (італ. gonfalon) у формі прямокутника, який підвішувався горизонтально, коротшою стороною, причому протилежна сторона була зрізана у формі трикутника.

340

Турнір на списах (лат.).

341

Прийшов, побачив, переміг (лат.). Юлій Цезар.

342

З честю, панове лицарі та зброєносці (фр.).

343

Просторий каптан із гербом феодала, який носили герольди та деякі інші слуги.

344

Тут: Починайте! (фр.).

345

"Король герольдів" (фр.).

346

Інша назва герольда.

347

Турнір на списах (фр.).

348

Опора на обладунку для списа.

349

Різновид камзола, від justaucorps (фр.) — обтислий одяг.

350

Різновид вільного довгого плаща, часто із великим хутряним коміром.

351

Смарагдово-зелений колір (фр.).

352

Почуття (застар.).

353

Королева краси і кохання (фр.).

354

Наклепник (фр.).

355

Негідник (фр.).

356

Тонка світла хустка, переважно із шовку або іншої коштовної тканини або принаймні з найтоншого полотна, звичайно напівпрозора, яка щільно охоплювала щоки і підборіддя.

357

Жіночий головний убір з полотна, сукна або фетру, високий, прямий, без крисів.

358

Милосердя дами, на яке міг розраховувати лицар, що якось провинився під час турніру (фр.).

359

З лат. gravo — "обтяжувати", тіпає — "погрози"; тут — звинувачення.

360

Бій (переважно спеціально затупленою зброєю) двох великих груп лицарів, наближений до справжньої битви.

361

Середньовічний жіночий головний убір у формі сильно видовженого конуса (фр.).

362

Коханка, утриманка (заст., з фр.).

363

Комір (від фр. gorge — горло).

364

Колюча зброя, різновид важкого довгого меча — канцера.

365

Кінець — справі вінець (лат.).

366

Великий мисливський ніж.

367

Доброго здоров'я (лат.).

368

Васал васала (лат.).

369

Книга пророка Ісаї, 10; 1–2.

370

"Цісарські попове" — кантилена, тобто "Пісня про Вікліфа" Єнджея Галки, була написана, звичайно, набагато пізніше, імовірно, близько 1440 року. Галка, як я підрахував, був приблизно ровесником Рейневана. Вважають, однак (див. Pawel Kras, Husyci w pietnastowiecznej Polsce, Towarzystwo Naukowe KUL, Lublin 1998), що це була переробка якоїсь гуситської пісні. То, може, складеної моїм голіардом? Або яку він десь почув?

371

Книги існують на те, щоби їх читати, а не палити (лат.).

372

"Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів" (лат.). Євангеліє від Матвія, 10; 9.

373

"Про Град Божий" (лат.).

374

Мир Божий (лат.).

375

Суперечність, суперечка (лат.).

376

Книга Екклезіаста, 3; 1–8.

377

"Ніч приносить пораду" (італ.), тобто: "Завтра буде видніше".

378

Грангія — у цистерціанців господарський центр, влаштований на взірець монастиря, але населений не ченцями, а конверсами.

379

[Примітка автора] "Конрад, уже вісім років єпископ у Вроцлаві, дивував своєю істинно лицарською поставою" — описуючи особу Конрада, п'ястівського князя з олесницької лінії, я суворо дотримувався — якщо йдеться про його характер, — хронікера, особливо вподобання єпископа до трунків і протилежної статі, про які Длугош говорить прямо. Однак я дозволив собі деякі вільності в описі самої постаті, її фізичних ознак. По-перше, опис постаті в Длугоша ("…орнявий злюка… невисокого зросту, грубого тіла… очі мав гнійні… у мові заїка і недоріка…" абсолютно не вкладався мені у фабулу і не пасував. По-друге, Бог його знає, хто має рацію: Длугош міг паскудно і не зовсім достовірно змальовувати людей, які йому не сподобались або які йому чимось наразилися. А те, що до вроцлавського єпископа хронікер симпатії не почував, це точно.

380

Воістину (іт.).

381

[Примітка автора] "Іскра — річ невелика" — "проповідь" славнозвісного згодом Миколая з Кузи (який у 1425 році налічував лише двадцять чотири весни життя) я сконструював на підставі значно пізніших, контрреформаційних одкровень Петра Скарги, єзуїта, що містяться у його "Житіях Святих Старого і Нового Завіту".

382

Під двома видами (лат.).

383

Євангеліє від св.