Зоря півдня - Сторінка 4

Жалкував тільки часто, що інжі-нєр не пє.

• — Мій Боже, що вчинити з людиною, яка не промочує ніколи горла каплею джіну — кінчав звичайно свої думки про Кипріяна.

З панною Веткінс Кипріян небаром заприязнив ся. Панна Алїса була се мила дівчина, з доволі' значною скіль-кістю наукового знаня, яка радо покористувалась нагодою, щоби попрацювати над експеріментальною хемією. Лябо-раторія інжінєра дуже зацікавила Алїсу, особливо річи, що торкали ся діяманту, який був пружиною праці' і метою бажань населеня Ґріквелєнду.

Віддавна легковажила вона сей камінь, не цінячи його більше чим звичайний камінець і в тому цілком згоджувала ся з своїм новим приятелем.

— Діямант — говорив одного дня Кипріян — є се властиво чистий вуголь, с. є. скристалізований і горить як кождий вуголь. Ся його прикмета, що є тїлом пальним, навела дослідників на думку про справдїшний склад і його походженє. Нютон перший завважав, шо ошліфований діямант відбиває сильнїйше світло, чим всі' инші прозрачні тїла, а що тою прикметою відзначають ся всі' тїла пальні, осудив отже із звичайною йому бистротою, що і діямант повинен палити ся. Досліди, ведені в тім напрямі, потвердили його здогад.

— Однак пане Мере *— питала Алїса — якщо діямант не є нічим иншим, як тільки звичайним кусником вугля, чому має так високу ціну?

— Тому — відповів Кипріян — що в природі* находить ся тільки в дуже малій скількости. Через довший час нахо-джено його тільки в Індіях, Бразилії та на острові Борнео. Мабуть тямите, бо се було ледви перед десяти рокамИі коли перший раз рознесла ся вістка про діямантові поклади в Південній Африці'.

— Тямлю — живо потвердила Алїса — тут в Ґрікве-лєндї люди прямо ошаліли. Молоді і старі з лопатою і заступом кинулись копати землю. Відпровадили вони ріки в инші русла, щоби на дні" їх шукати діямантів, про які говорили в день а мріяли по ночах. Хоч була я ще дитиною, переняла ся я загальною горячкою гляданя, і про ніщо инше не мріяла, як тільки, щоби найти великий камінь. Отже, чи се тільки те надає ціну діямантам, що так рідко їх находить ся?

— Нї, не тільки се. Його прозорість, вогонь, блеск промінний, який кидає, коли є артистично ошліфований, а особливо незрівнана його твердота, робить його цікавим навіть для наукового світа.

Як вам звісно, шліфувати його можна тільки його власним порошком. Ізза своєї твердоти уживаєть ся його при верченю скель. Без помочі сього каміня годї булоби краяти скло і оброблювати инші тверді тіла, пробивати тунелі' і вертіти артезийські та копальняні криниці'.

— Починаю набирати дещо пошани для сього камінчика; так поясніть ще менї, добрий пане Мере — просила Алїса — чим є сей вуголь, що є в стані' кристалізації — чи добре говорю? Чим він є в дїйсности?

— Вуголь є се' тїло не металічне, дуже розповсюд-нене в природі* — сказав Кипріян — знаходимо його в усіх сполуках органічних без виїмку, в дереві, в хлібі і мясї.

— Яке се дивне! — кликнула Алїса. — Отже в тілі, отеє корчи і в траві на пасовиску, в дереві, під яким сидимо, в тілі* моєї Дади, вкінци я і ви також, всьо і всі', завдячуємо єствуванє вуглеви, так само як діямант! А може світ цілий є сотворений з вугля?

— Можливо. Давно вже ставлено подібні гіпотези, а наука відкриває майже щоденно нові подробиці', стверджуючі сей здогад. Одним словом зменшуєть ся все число первнїв основних, які вважали ся досі' неподільними.

• Здобутки ті завдячуємо спектральній аналізі, а кинули вони нове світло на науку хемії і мабуть буде можна отті 62 первнї, в яких однородність досі' так вірено — звести до одного пр. водня, який представляєть ся нам під ріж-ними видами в наслідок електричних, динамічних та термічних факторів.

— Оголомшуєте мене тими великими надіями, так роскажіть мені' ще, прошу, про вуголь. Чи не моглиби ир. хеміки скристалізувати штучно вуголь, щоби витворити діяманти, як се дїєть ся з фосфором? Булоб се далеко вигіднїйше, чим копати бездомні ями в землі', щоби знайти їх.

— Навпаки, роблено вже проби в тім напрямі, а іменно старали ся через кристалізацію чистого вугля одержати діяманти і стараня сї по части кінчали ся добрим вислїдом.

В 1853 р. Депрец, а недавно один англійський учений вспіли зробити дійсний порошок діямантовий. Уживали вони до сього чистого вугля, без всяких мінеральних при-мішок (добували його з цукру) а відтак в просторі позбавленім воздуха піддавали дїланю сильного електричного тока. Задача ся, не є ще так далеко розсязана, щоби можна вести продукцію діямантів на велику скалю, в цілях промислових, однак будьте певні, що се вже тільки питане часу. Сьогодня, завтра, а може в тій хвилі', коли про се говоримо, десь якийсь учений дійшов до рішучих в тім напрямі вислїдів.

Такі розмови часто вели ся поміж Алїсою і Кипрія-ном, підчас проходів по пісчаній терасі* або вечером, коли подивляли сильний блеск південної кулї неба.

Алїса, попращавши Кипріяна, удавала ся звичайно до малої загороди, де плекала стадо струсів.

Годівля струсів в околицях Рога Доброї Надії доходить чималих розмірів. Величезні птахи, цінені для вартости своїх пер, замикають ся цілими стадами до широкої огорожі, щоби свою неволю як найменше відчували. Спосіб-ність їх до лету є дуже мала, високі тини з мосяжного дроту цілком вистарчають, щоби загородити їм дорогу до утечі. Живуть вони й тут в дикому стані', самі шукають собі поживи і тїнистих місць на гнїзда, де складають свої величезні яйця. Нищене струсиних гнізд є властями суворо зборонене. Годівельник струсів, не маючи майже ніяких видатків, має з кождого птаха 200 фр. річного доходу .

Панна Алїса плекала своє стадо тільки для власної приємности; особливо тішила ся малими струсенятами, які прибігали на її заклик, як малі курятка. Особливими ласками тішила ся Дада, виїмково гарне звірятко з червоною головкою та золотистими оченятами. Отся саме Дада, яка проковтнула білярдову кулю, уживану панною Алїсою до направи панчіх.

Кромі тієї забави, панна Веткінс була доброю господинею, яка не вагувала ся власноручно замісити тїсто на "puddii]g", піклувати ся обідом і удержувати домашнє біле в порядку. Не перешкоджувадо се її цілком з правдиво художнім хистом й замилуванєм' грати сонати Бето-вена, володіти добре трьома мовами, занимати ся лектурою, а підчас домашніх принять сповняти обовязки господині' дому.

Всї подорожні звичайно в здивувані ,бачучи,що в Трансвалю,Америці і Австралії жінки і дочки простих копачів золота мають огладу і краще обра-зоване, чим європейські жінки.

В свобідному оранському соозї,де виховане хлопців і дївчат є цїлком рівноувравнене,ріжниця поміж образованем хлощїв і дївчат в великою з тієї причини, що хлопцї скорше покидають шкільні лавки. Мущина в наслїдок важкої гсрацї мав дикий вигляд,висловлюється грубо і має погані при-вички, а жінки в домашньому затишку плекають науки й штуки, на що мужі і братя, часу анї охоти не мають. Лучаеться також часом, що серед пустині виростав гарна квітка, в родї дочки пана Веткінса.

Погтращавши Алїсу, Кипріян, щоби відргнати смуток, забрав ся,писати листа до бувшого свойого професора при гірничій школї в Парижі.

.... ß мойому урядовому звіті* не хотїв я вгадувати про гіпотезу, яуа виринула у мене при останніх дослїдах геольогічних, а іменно про здогад що до повстання діямантів. Гіпотеза, яка припускав, що діяманти утворили ся дорогою вульканїч-ною, вогню або.води, так менї, як і вам не вида-вть ся вповнї правдивою. Бо чому, якщо вогонь "вульканїчний утворив діямант, не перемінив на діяманти всї вапняки, серед яких він найжастїше находить ся? Одиновим можливим моясненвм історії повстаня діяманту, видаеть ся менї гіпотеза нагромадження первнїв, входячих в сполуку діяманту, через воду і кристалїзацію їх в покладах, які мають майже все однакову форму.

Досліджуючи тут нераз.діямантові поля,дивувала мене ся одноманітність зарисів місць, де найбільше камінїв находжено. Отті зариси нагадували величезну,лежачу на боцї, плоску фляшку, якої звичайно вживають ловцї. Кождий збірник тізї фляшкової форми, містить в собі 30-40 тисяч, кубічних метрів мішанини піску, глини,взагалі верству алювіяльну.

Якщо кинемо до посдани з водою тїла ріжного тягару, що станеть сят

Тіла отті осядуть на дні і по боках посудини. Отже в тих збірниках показуеть ся те саме.

Діяманти находять ся переважно на днї і на краях копалень, відтак жо боках. Копачі так добре знають про те розміщене, що копальнїположені* на дні збірників, доходять великанської цїни,

0 скільки тільки че ти покладів в звісні.

Проти тієї теорії повставаня діямантів через дїлане струй водних, промовляв одноманітний рід, краска і угруповане їх в поодиноких покладах, що не могло би мати місця, при сильному тертю

І вирі воднім. Доходжу до вислїду моєї гіпотези. Припусваю, що вода нанесла первні діямант ів до тих місць, а там, сприяючі условини тепла, помогли їм. скристалізувати ся. Навіть бачимо, що більші діяманти лежать звичайно окремо, так,як колиб всї иервнї даного покладу зібрали-ся разом, кристалізукяись в один діямант.

А в який спосіб струї води дістали ся д© тих покладів, не можу вияснити і на сїм мабуть покінчу свою місію. З більшим вислїдом доконав я дослідів на? скелями.**.."

0 нівночи Кипріян закінчив свій довгий лист і, погасивши лямпу, заснув сном чесної людини.

Праця проганяє всякий сум; а до снів Кипрія-на закрали ся гарні віщунки, які казали йому не віддаватись одчаеви над нинїшною невдачею і не тратити надії на кращу будущину.

ІУ.

Вендергарт-копальня.

-Муіу рішучо виїхати звдяеи —говорив до себе на слідуючий день в ранцї Кипріян.-Місія моя

покінчена

і по відправі, яку одержав я від сього брутального фар-мера, втратив я надію дістати руку Алїси. Треба бути відважним, треба бути муїдиною і не дати себе понижувати.

Без ваганя забрав ся Кипріян до пакованя своїх апаратів в куфри і скрині, які служили йому за столи й шафки.

Працював пильно дві години, коли нараз крізь відчинене вікно долетів до нього дзвінкий голос Алїси, співаючої одну з найкращих пісеньок Мура п. н. "Остання рожа".

Кипріян підійшов до вікна і побачив Алїсу, яка співала, йдучи до своїх улюблених струсів.

Цікаво було бачити, як струси, не дожидаючи аж війде до них, вже крізь огорожу простягали довгі шиї, дзьобаючи її клювом по руках і лици.