Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу - Сторінка 25

Біллі запитально мовчав.

Кроні почервоніла й опустила очі.

—Мені треба подумати,— знітився карлик.

—Даю вам місяць,— мовив ковбой, припідняв на прощання капелюха, круто розвернувся і попрямував до коня.— На жаль, ще маю об’їхати ранчо,— донісся крізь стук копит його голос.

Тої ночі Піня вдома не спав. І власне та ніч все вирішила.

РОЗДІЛ СОРОК ПЕРШИЙ, У ЯКОМУ ПОСТАЄ ПИТАННЯ ПРО НАЙСИЛЬНІШУ ЛЮДИНУ СВІТУ

Великі гастролі Америкою добігали кінця. Всі вже порядно занудьгували за домівкою. Іванові майже щоночі снилися мамині галушки, мамалига з бринзою та вареники з сиром. Вони з Мілкою тепер багато часу проводили разом. І одного разу парубійко таки наважився запропонувати їй серце і руку.

—Мілко, виходь за мене!— по-простому мовив він, пригортаючи її до своїх могутніх грудей.

—Я не… Я не можу…— почала, запинаючись, вона, але далі зірвалася і побігла.

Іван став чорнішим за хмару.

—Чого надувся?— Міха готувався до великої риболовлі, а тому із вірним Бобі копав черв’яків.

—Мілка мені відмовила,— втрачено проказав Сила.

—Та ну!— Голий навіть випустив банку, що викликало у Бобі приступ несамовитого гавкоту.— Ану цить!— потягнув він пса за вухо так, що той заскавулів.

Рената, яка йшла по воду, побачивши хлопців, пирснула зі сміху в кулачок.

—Бачиш,— похмуро кивнув Іван.

—Ренатко,— гукнув дівчині Міха.— А де Мілка?

—Плаче,— відповіла та і чомусь заусміхалася.

—Ану маршируй до Мілки,— Голий проштовхав у плечі товариша аж під вагончик дівчат. Сам усівся на порозі і став чекати.

Через десять хвилин Іван з Мілкою вийшли. Вони трималися за руки. У дівчини ще червоніло обличчя від плачу.

—Я не можу…— вона знову зупинилася, і її великі блакитні очі наповнилися слізьми.— Я не можу повірити своєму щастю,— нарешті винувато вимовила вона ціле речення.— Я вже стільки років сама. Це моя найзаповітніша мрія!

—Я так і думав,— піднявся Міха, обтріпуючи руки.— Бобі!— свиснув він до пса,— Поки одні мріють, ми їх годуємо. Гайда на річку!

Чотирилапий зустрів пропозицію веселим гавкотом…

Та цього дня пригоди не закінчилися. Іванові принесли запрошення на вечерю в ресторані «Самурай» від пана Тосіко Хамацурі. Гостинний господар частував його всілякими японськими наїдками та напоями, весь час вихваляючи Іванову силу. Після вечері парубійка запросили в окремий кабінет, де сиділо двоє японців.

—Тосіко Хамацурі, — представився старший із них.— Маємо честь запропонувати вам бій за звання наисильнішої людини світу.

Він посміхнувся.

—Без сумніву, ви не маєте собі рівних у Європі та Америці, але є ще й Азія.

—Особливо Японія,— додав маленький японець з тоненькими вусиками.

—Чи чули ви що-небудь про Пацаку Макурі, якого у нас кличуть «Чорною горою» — запитав старшин, поправляючи окуляри.

—Панове, я вже не борюся на арені, — заперечив Іван.— У мене серйозна травма.

—Але ви ще не знаєте наших умов,— неухильно продовжував Тосіко Хамацурі.— Японські корпорації готові заплатити 150 тисяч переможцю і 50 тисяч — переможеному.

Умови були справді привабливими.

Особливо перед від’їздом додому.

—А головне,— Тосіко Хамацурі взяв до рук позолочений ціпок,— йдеться про звання найсильнішої людини світу.

Іван задумався. Вони з Мілкою вирішили одружитися. А з такими грошима можна навіть залишити цирк.

—Згода!— потиснув він руку японцеві.

—Поєдинок відбудеться за тиждень. Розрахунок на місці, — діловито прощався Тосіко Хамацурі.— Ах, так, забув сказати,— він торкнувся рукою чола, мовби щось згадуючи.— Боротьба вестиметься в японському стилі, а не європейському.

«От бісові діти»,— подумки вилаявся Іван і поспішив повідомити новину друзям.

РОЗДІЛ СОРОК ДРУГИЙ, У ДОМУ НАРЕШТІ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ІСТИНА

Мадам Бухенбах лютувала. Що за свинство! Іван Сила домовився про головний бій, не порадившись із нею.

—Мій коханий ведмедику!— лащилася вона, хоча в її очах спалахували іскри.— Я стільки для вас зробила, а ви дієте за моєю спиною. Це як мінімум непорядно.

Іван скипів. (Киплять не тільки чайники, але й великі люди).

—Пані Аделіє, нарешті я зрозумів, які гроші ви заробляєте на мені! Скільки ви отримали за бій в Німеччині? А за поєдинок з Джебсоном? А в Іспанії?

Мадам Бухенбах кинулася до рятівного шампанського. Тремтячою рукою вона налила повний келих.

—Якщо ти хочеш, аби наш цирк збанкрутував, то можеш робити усе що завгодно,— мовила приречено вона.

—Гаразд,— задумався Іван.— Враховуючи те, що ви оплатили моє лікування, третина виграшу ваша. Якщо програю, не отримаєте нічого.

Мадам мовчки перехилила келих.

Поєдинок за звання найдужчої людини світу викликав неймовірний ажіотаж.

У розкішний спортивний палац набилася купа кореспондентів. Особливо багато їх було з Японії. Там не мали жодного сумніву, що Пацака Макурі стане світовим чемпіоном. Зрештою, тому японці й оплачували поєдинок.