Зачароване скло - Сторінка 39
- Діана Вінн Джонс -Гадаю, вони лише пам'ятають, що Фестиваль перервався батьком та матір'ю грози. Або я сподіваюся. Не хочу провести наступні десять років, пояснюючи усе таким людям як місіс Бланчард-Сток. А ти?
У що б люди не вірили, Фестиваль був у самому розпалі, коли вони пішли. Карусель крутилася, а надувний замок був повний. З тиру лунав тріск, а з-під пивного намету – співи. Вдалечині було видно яскраво-червону фігуру Ронні Стока, урочисто вибравшого тюбик зубної пасти переможницею Вигадливої сукні, перед тим як піти судити собак та поні. І Сонце сяяло.
Глава 17.
Ейдан все ще був нещасним щодо Гроіла, хоча Ендрю і продовжував казати, що він був певний, що не відіслав Гроіла із іншими.
— Я знаю, що не приєднував його до них, — сказав він.
— Тоді чому він пішов? – протестував Ейдан. – Я гадаю, він мав піти, тому що він був двійником Шона.
Ендрю спробував заспокоїти Ейдана, піднявши на дах сараю для дров гігантського кабачка, тієї ночі. Але вранці у неділю, він все ще був там, непочатий.
— Ну, — сказав Ендрю, — ця штука практично непорушна. Мабуть, Гроіл навіть не міг встромити у нього зуби.
Того ранку подзвонив Воллі Сток, сказати Ейдану, що той виграв пляшку хересу. Це зовсім не втішило Ейдана.
В обід подзвонила Тріксі, сказати Ендрю, що той правильно вгадав її вагу. Ендрю подякував та ввічливо повернув їй 50 призових фунтів. Він був дуже неуважний у той день, сидячи на косарці під вітражним дахом сарайчика, вираховуючи, що точно робіть кожний колір. Ввечері він відчував, що майже зрозумів.
У ніч на понеділок, гігантський кабачок впав з даху та луснув.
Тим часом, Рольф пояснював важливість своїх підгорілих ніг. Він всю неділю лежав на підлозі кухні, на шляху у всіх, м'яко стогнучи. В понеділок, місіс Сток так розсердилася на нього, що змусила Шона винести пса на газон, де Рольф лежав на Сонечку та продовжував стогнати, поки Ейдан не вийшов із тацею собачої їжі. Рольф підхопився та прогалопував до нього.
— Ти, — сказав йому Ейдан, — просто великий шахрай. – Його вразила ідея. – Гей! – сказав він. – Я думаю, може Гроіл також підпалив собі ступні!
Ендрю відправив Шона на горище, подивитися чи може він полагодити дах. Після того, як Ендрю побачив "Найкращого робота", у нього була безмежна віра у Шонову здатність полагодити будь-що.
— Гм! – сказала місіс Сток.
Ендрю проігнорував її та відчинив передні двері для Сташ та Тарквіна, які прийшли обговорити весілля. Вони зробили навряд чи більше, ніж визначилися із датою, коли були перервані величезним ревом містера Стока, що супроводжувалося криками місіс Сток:
— Не смійте звинувачувати нашого Шона! Він робить, що може!
— А зараз що? – сказав Ендрю.
Вони поспішили назовні.
— До речі, — сказала Сташ, коли вони ішли. – Знаєш, що Мелстоун Менор зараз виставлений на продаж? Ронні Сток думає про його купівлю. Він гадає Гранж не достатньо великий для нього.
— Дуже йому підходить, — сказав Ендрю.
На газоні вони знайшли косарку та містера Стока, який зараз сперечався із Ейданом.
— Я кажу тобі, вона не заводиться, — казав містер Сток. – Цей дурний незграба чіпав її та зіпсував мій особливий спосіб! – Він потягнув ручку стартера у свій особливий спосіб. Нічого не трапилося. – Бачиш? – крикнув містер Сток на Ейдана. – Дай мені добратися до Шона!
— Ні, не дам, — сказав Ейдан. — Дивіться. – Він потягнув ручку та в косарці солодко запульсувало життя. – Бачите?
— Залишся із ним, Ейдане, — сказав Ендрю, — і заводь її кожного разу, коли вона вріжеться у чортополох.
Містер Сток дивився сердито. Він так розізлився, що пізніше, у цей день, коли газон став коричневим та щетинистим, він маршував у кухню декілька разів, щоб кинути на стіл шість коробок наповнених його Фестивальними претендентами. Місіс Сток гучно скаржилася.
Пізніше у цей день, Ейдан зібрав сумні останки кабачка та допоміг Ендрю завантажити дах сараю для дров гігантською картоплею та величезними томатами, замість нього.
У вівторок вранці, коли Ендрю снідав, Ейдан принісся, із Рольфом, у будинок.
— Вони зникли! – Кричав Ейдан. – Гроіл був тут! Мабуть, у нього просто боліли ноги після усього!
— Добре, — сказав Ендрю, ловлячи кухонні двері, перш ніж вони грюкнули. – Чудово. А зараз є хоч який-небудь шанс, що я повернуся до роботи та писатиму мою книгу сьогодні?
— О, так, — щасливо сказав Ейдан. – Усе у повному порядку, зараз.
Але це було не так, або не зовсім. Всередині ранку у двері подзвонили. Оскільки місіс Сток була нагорі, а комп'ютер Ендрю не зрозуміло чому ще дужче, ніж коли-небудь, завис, Ендрю вийшов у коридор, відчинити двері.
— Це мабуть Тарквін, — сказав він Ейдану, який, із цікавістю, також збирався відчинити двері. – Гадаю, його нога потребує ще зміцнення.
Якусь мить, коли відчинив двері, Ендрю думав, що це був Тарквін. Але маленький чоловічок, який стояв там на двох міцних ногах, одягнутих у звисаючи штани до коліна і, незважаючи на те, що його шкіряний піджак був дуже схожий на Тарквіновий, був значно повніший та без бороди. Він простягнув Ендрю великий конверт.
— Лист від мого пана, — сказав він.
Ейдан, впізнав Пака та одразу почав відступати. Нажаль, він втрапив прямо у місіс Сток, яка несла оберемок пластикових пакетів.
— Оці були у тебе під ліжком, — сказала вона. – Я казала тобі чи не казала покласти їх у відро для сміття? Ти зараз же підеш зі мною нагору та належним чином забереш усе своє сміття.
Пак посміхнувся.
— Так, Ейдане, — сказав Ендрю. – Йди та пожинай плоди своїх дій. Лист потребує відповіді? – запитав він Пака.
Пак, все ще посміхаючись, дивився, як Ейдан поспішно йде за місіс Сток. Тоді він скромно сказав:
— Я тут, щоб почекати на вашу реакцію, сер.
— Справді? – сказав Ендрю, беручи великий жорсткий конверт. Він був адресований, звивистим, гострим почерком, який, як відчував Ендрю, він знав досить добре, Е.Хоупу Есквайру. Деякою мірою усвідомлюючи, що Пак стоїть тут та дивиться на нього, він розірвав конверт та витягнув листа на денне світло, щоб прочитати. У листі говорилося:
Містер Хоуп,
Ваші дії щодо мого вислання були досить поспішні. Я збирався сказати вам дві речі.
По-перше, використання вами двох частин зачарованого скла було безрозсудним. Дві разом вони є значно могутнішими, ніж, я думаю, ви могли здогадуватися і могли бути дуже небезпечними у недосвідчених руках.
По-друге, як тільки я побачив хлопця Ейдана, я одразу зрозумів, що він не моє дитя. Він помітно та повністю є людиною і, ймовірно, вашим близьким родичем.
Майже напевно, дівчина Мелані кинулася у обійми вашого діда, так само як вона кинулася у мої. Я дав їй гаманець, як застережний захід, щоб я міг відслідкувати її, коли потребуватиму, але оскільки ваш народ та мій народжують неохоче, я був байдужим, допоки обидві мої дружини не виявили його існування.
Якщо ви сумніваєтеся у правдивості другої частини інформації, вам потрібно лише знайти світлину самого себе у Ейдановому віці. Схожість досить вражає. Я часто бачив вас хлопчиком.
Зараз ви можете взяти на себе відповідальність за свого нового родича. У мене немає подальшої зацікавленості у хлопцеві.
Оберон Рекс
— Гаразд, я буду…! – пробурмотів Ендрю. Йому не було потрібно йти шукати свою світлину у Ейдановому віці. Один із старожилів у вітальні, яку місіс Сток завжди ставила точно посередині камінної полички, була світлина, у срібній рамці, дванадцятирічного Ендрю. Схожість безумовно була, якщо не зважати на той факт, що у Ендрю було світле волосся, а у Ейдана коричневе. Дійсно, Ендрю припускав, що причина, того, що він був настільки готовий прийняти Ейдана у Мелстоун Хаузі, була у тому, що Ейдан мав знайому, сімейну схожість. — Гаразд, я буду..! – знову сказав він.
— Це і є ваша реакція, сер? – запитав Пак з порогу.
— Не зовсім, — сказав Ендрю. – Скажіть своєму пану, що я дуже вдячний за обидві частини інформації.
Пак виглядав безперечно розчарованим.
— Дуже добре, — сказав він та щез з ганку.
Ендрю задумливо перечитав листа. Він розмірковував чи розповідати Ейдану. Сташ допоможе йому прийняти рішення.
1 – з англійською "Hope" – "Надія";
2— в оригіналі автор використовує слово – skyhooks. Цей слово вживається у 2-х значеннях: 1— гвинтокрил, що тягне стальний трос для переміщення важких предметів; 2 – гак, як спускається якимось чином з неба (як приклад – причеплений до штучного супутника, що обертається навколо планети);
3 – в оригіналі "splitting hairs" – приблизно те саме, що "з однієї гіллі ягоди";
4 – в оригіналі "bossy boots" – Британське та Австралійське неввічливе слово, яким називають того, хто завжди каже іншим людям, що робити;
5 – в оригіналі "stick-in-the-mud" (буквально – застрягший у багнюці)– нудна та старомодна людина;
6 — "Cauliflower cheese" – традиційне британське блюдо з 17-го століття. Складається з шматочків легко звареної кольорової капусти, вкритої сирним соусом (схоже як покривають пиццу);
7 — вкривання поверхні ґрунту соломою, перегноєм, тощо для захисту ґрунту від пересихання й перегрівання;
8 — біля 30,5 см;
9 — чатні (індуський соус з овочей та/або фруктів);
10 — можливо тут іде відсилання на Книгу пророка Єзекіїля (Старий Заповіт), у якій згадується про долину кісток, які за наказом Бога постануть з мертвих;
11 — Injured Jockey Fund, заснований у 1964 році, щоб допомагати жокеям, що через травми не можуть далі працювати;
12 – Bulls-eye, дослівно "око бика";
13 — Aidan Cain. Aidan – англійська версія ірландського імені Aodhan, яке в свою
чергу походить від Aodh, що означає вогняний (полум'яний) та було іменем Кельтського Бога Сонця Aed. Також ім'я декількох ірландських святих. Cain – Каін, старший син Адама та Єви;
14 — Kempton, Warwick, Lingfield, Leicester — назви міст та містечок у Англії;
15 — Aidan's Hope. У даному випадку можна трактувати як "Надія Ейдана" та "Хоуп Ейдана";
16 — телефон екстреної допомоги, у ряді країни, зокрема у Об'єднаному Королівстві, Ірландії, Польщі тощо;
17 – 15 футів = 4,572 метра;
18 – містечко у Північному Йоркширі, відоме з Римських часів;
19 — 1 дюйм=2,54 см;
20— 1 ярд = 91,44 см;
21 – 3 фути = 91,44 см;
22 — WD40 (скорочено від "Water Displacement, 40th formula" – зміщення води, 40-ва формула) – торгова марка мастила, проникаючого мастила та спрея, що зміщує воду.